Перевірка дихання – п’ятий етап алгоритму базової підтримки життя Basic Life Support (BLS), тонкощі якого ми розглянемо сьогодні.
Важливо!
Ознайомлення із матеріалом нижче не зробить вас експертом з надання першої допомоги! Мета цього матеріалу – викликати інтерес до самостійного вивчення, та виправити розповсюджені помилки. Відпрацювання якісних навичок надання першої допомоги потребує залучення компетентних інструкторів, симуляційного матеріалу та манекенів.

Людина, ротова порожнина якої заповнена сторонніми предметами, не може якісно дихати. Тому на попередньому етапі алгоритму Basic Life Support (BLS) ми вже перевірили їх наявність та відновили прохідність дихальних шляхів потерпілого. Тепер нас цікавить наступний крок – перевірка дихання, який дасть нам відповідь на питання “Чи жива ця людина?”, та “Чи може вона дихати самостійно?”.
Перш ніж описувати як виконується перевірка дихання, коротко зупинимося на тому, чому алгоритм базової підтримки життя Basic Life Support (BLS) рекомендує перевіряти саме дихання, а не пульс. І для цього існує декілька причин:
- Серцебиття вторинне відносно дихання – для нормальної роботи серцю, як і будь-якому органу нашого тіла, необхідний кисень. Якщо серцю недостатньо кисню – воно не буде працювати, чи працюватиме неефективно. У людини з повною зупинкою дихання, серцебиття також припиняється.
- Неправильне визначення та трактування пульсу – як часто у повсякденному житті ви міряєте пульс? Ви вмієте знайти та відрізнити нормальний пульс від послабленого, переривчастого чи ниткоподібного? Визначення пульсу – це медична маніпуляція, і люди не просто так навчаються і практикуються їй в медичних навчальних закладах. Людина без вміння та досвіду не зможе правильно трактувати пульс. Особливо в стресових ситуаціях, як от потерпілий, що лежить посеред вулиці.
- Ефект хибного пульсу – цей пункт витікає із попереднього і теж пов’язаний з відсутністю відповідної кваліфікації. Пробіжіть 200 метрів і ви навіть на дерев’яній колоді знайдете пульс. Ваш власний пульс! Через прискорення власного серцебиття, викид адреналіну, зниження чутливості пальців тощо у стресовій ситуації ви можете сприйняти власний пульс як пульс потерпілого. А це призведе до хибних висновків.
Тому пересічним громадянам, які не мають медичної кваліфікації і практики, не рекомендується спиратися на показники пульсу для визначення жива людина, чи ні. Замість цього проводиться перевірка дихання, в ході якої виконуються наступні кроки:
- Перевірте ротову порожнину потерпілого на наявність сторонніх предметів. Як це робити читайте у нашій попередній публікації.
- Забезпечте прохідність дихальних шляхів методом закидування голови з виведенням щелепи. Докладніше про нього ми вже також писали.
- Схиліться над потерпілим як показано на малюнку нижче. Розташуйте своє вухо біля рота потерпілого, і направте свої очі на грудну клітину потерпілого.

- Далі проводиться перевірка дихання за методом “Чую. Бачу. Відчуваю“: очима ви можете бачити рух грудної клітини при дихальних рухах, вухом ви можете чути звуки дихання, шкірою вуха і щоки ви можете відчути рух повітря при вдихах і видихах. Якщо положення потерпілого чи умови освітлення не дають вам можливості побачити екскурсію грудної клітини, для більшої надійності ви можете прикласти руку до грудини потерпілого, і відчути рухи ще й таким способом. Цей метод використовує мінімум три види сприйняття, що в сумі дають більш надійні результати, ніж промацування пульсу.
- Слухайте дихання потерпілого не довше 10 секунд. Можете рахувати їх мовчки чи вголос. За цей час потерпілий має зробити 2-3 самостійні вдихи.
Інфо
В публікації “Дихання” ми вже згадували, що людина в стані спокою, в середньому, здійснює 12-20 дихальних рухів за 60 секунд. Якщо розділити цю кількість на 6, то протягом 10 секунд і виходять ті самі 2-3 вдихи.
Як і в випадку з перевіркою свідомості, перевірка дихання методом “Чую. Бачу. Відчуваю” дає можливість однозначно впевнитися в наявності\відсутності дихання у потерпілого, і при цьому не потребує жодних сторонніх предметів.
Не гайте час на пошуки дзеркальця, пір’їнок, і решти предметів, що при різних погодніх умовах все одно не дають однозначності. Конденсат на дзеркалі не випадає при високій вологості, моментально випаровується при низьких температурах, і його ще треба примудритися побачити в темряві. Пір’їни сьогодні знайти вже не так легко, та й при вітряній погоді вони мало чим вам допоможуть. Не витрачайте час на пошуки предметів, які вам насправді не потрібні!
Якщо потерпілий здійснив 2-3 вдихи за 10 секунд – його дихання самостійне і якісне, тому надалі можна виконати наступні дії:
- Перекладіть потерпілого в стабільне бокове положення і викличте екстрені служби.
- Не залишайте потерпілого одного, спостерігайте за його станом і проводьте повторну оцінку його стану хоча б раз на п’ять хвилин.
Якщо потерпілий не здійснив, чи здійснив меньше 2-3 вдихів за 10 секунд – це показник того, що, відповідно до ланцюга виживання, вам саме час викликати екстрені служби. А поки вони їхатимуть до місця пригоди, вам доведеться проводити потерпілому серцево-легеневу реанімацію (СЛР), аби збільшити його шанси на виживання.
Щиро дякуємо інструкторам ЦСП Юрію Кривоносу та Олегу Картавому за допомогу у підготовці цього матеріалу. Якщо ви хочете дізнатися про алгоритм BLS та інші аспекти базової підтримки життя Basic Life Support (BLS) детальніше – залишайтеся з нами, а ще краще пройдіть курс “Надання першої невідкладної допомоги” у Центрі Спеціальної Підготовки та отримайте сертифікат, що підтверджує ваші знання та вміння. Ознайомитися з розкладом курсів, вартістю та іншими деталями можна на сайті Центру Спеціальної Підготовки – 1aid.com.ua.
Залишити відповідь