“Дакота” – різновид прихованого багаття, на організацію якого мені б хотілося звернути вашу увагу.
Цей вид багаття може бути відомий вам під кількома назвами серед яких найчастіше зустрічаються наступні: “дакота”, “полінезійське багаття” або “земляна пічка”. Забігаючи вперед зазначу, що дакота та полінезійське багаття мають певні відмінності в організації. “Полінезійським” сміливо може називатися будь-яке багаття, що розведене в земляній ямі. Форма, діаметр та глибина цієї ями, зазвичай, не має жодного значення. “Дакота” ж у більшості джерел має конкретну форму трапеції, й фіксовані глибину та діаметр. За організацією вони досить схожі тому “дакота” та “полінезійське багаття” часто виступають взаємозамінними визначеннями.
Взагалі, довкола багаття “Дакота” існує якийсь незрозумілий штучний ареол: то його видають за давно забуті знання індіанців, то за невидиме багаття для розвідки та секретних операцій, то за вищий щабель навичок серед мисливців, рибалок та туристів. Щодо мене, то я не вважатиму його нічим з вище перерахованого. Це лише ще одна конфігурація багаття під конкретні завдання, аналогічно до “Колодязя“, “Зірки” чи “Плити“. Як і будь-яке багаття, “Дакота” має свої переваги та недоліки, тож почнімо з них.
Переваги:
- Температурне ядро багаття знаходиться нижче рівня поверхні, відповідно вогонь захищений від поривів вітру з усіх боків. Тому “Дакота” добре підходить для степів та узбережжя, де захиститися від вітру доволі складно. З тієї ж причини дрібні жаринки не видуваються з багаття, знижуючи ризик займання сухої трави чи хмизу в безпосередній близькості від багаття.
- Чотири стінки та дно перетворюють “Дакоту” на аналог пічки чи термальної гармати. Весь жар здіймається рівно вгору. Тому “Дакота” має високий коефіцієнт корисної дії (ККД), й виділяє багато тепла при мінімальній витраті палива.
- Це багаття оптимальне для приготування їжі.
- Якщо ви слідкуєте за багаттям, та не дозволяєте його полум’ю підводитися вище рівня отвору, то “Дакота” виділяє мінімум видимого світла. Його складно роздивитися на відстані. Але виявити його все ж можливо, особливо завдяки відблискам на кронах дерев, що розташовані близько до отвору багаття.
- Це багаття легко загасити навіть без використання води. Достатньо повернути весь вибраний ґрунт назад в яму, й накрити шматком дерну.
Недоліки:
- Складна організація й тривала підготовка.
- Ця конфігурація непридатна для кам’янистих, заболочених чи торф’янистих ґрунтів.
- Не зручна закладка палива.
- “Дакоту”, що гасне, доволі складно роздути знову через обмежений доступ до термального ядра.
“Дакота”, організована класичним способом, це доволі складний і трудозатратний вид багаття. Уявіть лише трапецієвидну яму, дно якої ширше горловини, а глибина й діаметр складають близько 30 сантиметрів. З навітряної сторони на відстані тих же 30 сантиметрів має розміщуватися ще й другий отвір, що суміщається з основною ямою каналом для надходження свіжого повітря. Можете також уявити приблизний час та об’єм ґрунту, що вам доведеться зрушити задля його організації. Задля ефективності в ямі таких розмірів вам доведеться спалювати багато палива, адже теплу доведеться долати все ті ж 30 сантиметрів глибини ями. Тому додайте до своїх уявлень ще час та трудозатрати на пошуки та заготівлю великих об’ємів палива.
Тому займатися організацією класичної “Дакоти” вважаю за доцільне лише на тривалих стоянках групою з 3-4 осіб, коли одним багаттям ви зможете скористатися хоча б кілька разів. Інакше організація дакоти просто невиправдана. Тому для груп з 1-2 осіб, та нетривалих виходів, я б радив організовувати видозмінене багаття “Дакота”, про яке я розкажу нижче.

Починати багаття “Дакота” можна з “Траншеї“, про яку ми розповідали раніше. В ній ви можете розвести стартове багаття, жар якого знадобиться вам для майбутнього термального ядра вашого основного вогнища. Запалювати “Дакоту” всередині заглиблення в землі за допомогою трута й розпалу вельми незручно. Тому я віддаю перевагу або таблетці сухого палива, або жару стартового багаття. “Траншея” для цих цілей підходить ледь не найкраще, тому що поки в ній утворюється жар, ви можете одночасно займатися подальшим переобладнанням “Траншеї” в “Дакоту”.
Поряд з заглибленням траншеї вам доведеться зробити ще одну яму з дещо більшою глибиною. На фото вище також варто звернути увагу на кількість ґрунту, що рухається для формування обох ям. Це насправді основна причина чому я досить рідко користуюся багаттям “Дакота” під час коротких польових виходів.

Коли в вас буде готове друге заглиблення, а його розміри будуть приблизно відповідати глибині й ширині траншеї, починайте вибирати ґрунт, просуваючись на зустріч задній стінці багаття “Траншея“.

Якщо ви все зробите акуратно, й місток між двома ямами у вас не засиплеться, то зовсім скоро ви дістанетесь задньої стінки траншеї. В ній горітиме полум’я та буде присутня певна кількість жару від стартового багаття. Далі вам доведеться підвести його термальне ядро та посунути його на дно другої ями. Легше за все це робити за допомогою лопати, але можливо й з використанням кількох гілок.
Як раз для цього вам і знадобиться дещо занижений рівень дна у другій ямі. Якби дно першої ями було б нижче, то, суміщаючи дві ями між собою, весь ґрунт просипався б донизу у першу яму. Це б підвищило ваші шанси засипати термальне ядро, та загасити його частково чи повністю. Тут також варто пам’ятати про трикутник вогню, та підтримку балансу його компонентів.
Аби зменшити ймовірність загасити жар рештками ґрунту та попелу, спробуйте все ж таки підвести вуглини та перекласти їх на дно другої ями, а не просто заштовхати їх всередину через отвір зі сторони схилу траншеї.

Після переміщення жару на дно другої ями ваше багаття “Дакота” набуде наступного вигляду. Термальне ядро отримає захист з усіх боків, а стінки заглиблення відбиватимуть все тепло вертикально вгору. Тепер на певній відстані від горловини другого заглиблення можна встановлювати посуд для приготування їжі. При цьому повітря та паливо всередину “камери згоряння” потраплятимуть крізь отвір у стінці початкової траншеї.

А ось так виглядатиме термальне ядро багаття “Дакота” через певний час після переміщення жару з однієї ями в іншу. Як бачите, полум’я осяде, а рівень жару трохи підведеться. За потреби нові порції палива можна додавати крізь боковий отвір, але не раджу заповнювати весь простір другого заглиблення паливом та жаром. Інакше полум’я підведеться вище рівня горловини отвору, а так ви втратите всю суть непомітності та ефективності багаття “Дакота”.
Залишити відповідь