Заготівля дров для багаття

Заготівля дров для багаття – важливий етап підготовки до розведення та підтримки вогню.

Згідно з поширеним твердженням 90% успіху при розведенні багаття залежить від підготовки дров та якості їх обробки. Тому чим серйозніше ви будете ставитися до цього питання – тим швидше розводитиметься багаття, та тим легше вам буде його підтримувати. Але, перш ніж хапатися за пилку, сокиру чи ніж і бездумно заготовляти ними деревину, з’ясуймо які компоненти вам знадобляться.

Загалом сировину для багаття можна розділити на три логічні категорії: трут, розпал та паливо. Нижче ми окремо поговоримо про кожну з них.

Трут (Tinder)

Трут – найменші часточки горючих матеріалів, які відносно легко спалахують. Головні вимоги до трута: дрібність та сухість. Чим сухіший та дрібніший трут – тим вищі ваші шанси на розведення вогню з одного сірника чи навіть єдиної іскри від кресала.

Подрібнення горючого матеріалу збільшує контактну площу. Завдяки більшій площі покращуються шанси трута перейняти на себе температуру іскри та спалахнути. Сухість, своєю чергою, дозволяє займанню відбуватися ефективніше. Оскільки потреба випарювати надлишкову вологу відсутня, спалахування відбувається при меншій температурі та часі контакту з іскрою.

Найкращий трут виходить з наступних матеріалів: подрібнених трави та кори, сухих квітів, висушених мохів та лишайників, берести, грибів (особливо трутовиків), пташиного та деревного пуху, пір’я, тирси.

Через свою дрібність трут доволі швидко набирається вологи з ґрунту, і навіть з повітря. Тому матеріали для трута я зазвичай збираю вище рівня коліна. Нижче вони легко зволожуються опадами та росою. В першу чергу придивляйтеся до рослин, що обдуваються вітром, чи мохів, що звисають з гілок дерев.

Також заведіть собі звичку збирати трут по ходу руху лісом. Так вам не доведеться окремо йти за трутом перед розпалюванням багаття. Для цих цілей добре підходить окрема кишеня чи підсумок. Стежте аби вони знаходилися близько до тіла, щоб ваше тепло поступово просушувало трут. Проте не надто близько, аби піт не конденсувався на ньому.

Ще один спосіб отримати дрібний трут – підстелити матерію під місце розпилу при пилянні більших колод. Доповніть порошкоподібну тирсу більшими часточками сухих рослин, і ви отримаєте трут, розпал й паливо з однієї колоди. В міському оточенні як трут можна використати подрібнений папір, розірвану на нитки матерію (особливо обвуглену), вату, марлю тощо.

Розпал (Kindling)

Розпал – матеріали, що добре приймають полум’я, та здатні розповсюдити його на більшу площу задля підняття локальної температури. Труту вам буде досить аби вловити початкову іскру. Проте через свою сухість та дрібність горітиме він досить бурхливо. Аби реакція горіння не припинилася через раптову нестачу палива, вам і знадобиться розпал.

Найкращі природні матеріали для розпалювання: сухі трав’янисті рослини, подрібнене листя, суха кора, береста тощо. За умов високої вологості, коли перераховані матеріали будуть вогкими, як розпал можна використовувати пір’яні палички (feather sticks) – тесану стружку, видобуту з сухого осердя більших колод за допомогою сокири чи батонінгу. Для дуже вологих регіонів також варто підготувати штучні розпали: тирсу, ватні диски чи кульки з вазеліном, сухе паливо, смужки гуми тощо.

Доволі корисна для розведення вогню практика – складати розпал у так звані “пташині гнізда” (bird’s nest). Своє ім’я вони отримали завдяки схожому принципу організації матеріалів. Всередині знаходиться дрібний та м’який трут, а ззовні – трава та дрібні гілочки з поступовим збільшенням діаметру. Вам достатньо запалити трут всередині такого “гнізда” і перегорнути його. Полум’я у ньому поступово розповсюдиться з дрібнішого трута на розпал, підтримуючи вогонь на початковому етапі.

Паливо (Fuel)

Паливо – основа підтримання процесу горіння та головне термальне ядро для полум’я. За діаметром матеріалу цю категорію можна додатково поділити на наступні групи:

• “Сірники” – горючий матеріал, що в діаметрі не перевищує сірники чи зубочистки, довжиною приблизно в вашу долоню: середні стебла трав’янистих рослин, голки сосни чи ялини, дрібні гілочки.
• “Олівці” – деревина діаметром з пересічний олівець (не більше вашого великого пальця) і довжиною приблизно з ваше передпліччя: великі стебла трав’янистих рослин, дрібні та середні гілочки тощо.
• “Трубки” – матеріал діаметром з вашу кисть: зламані гілки сухостою, частини відмерлих гілок, що впали з дерев тощо.

Заготівля перерахованих груп палива в більшості випадків не потребує застосування інструменту, адже “сірники”, “олівці” і “трубки” можна легко ламати руками. Все що більше “трубочок” – це повноцінні колоди, які в вогонь додавати можна буде далеко не одразу.

Тепер кілька слів про співвідношення перерахованих груп палива.

В сухих умовах, заготівля дров для багаття потребує зовсім трошки трута, трохи більше розпалу і палива на весь час бажаного горіння. Просте для запам’ятовування правило потрійного коефіцієнта: жменя “сірників”, оберемок “олівців” в три рази більший за “сірники”, і об’єм “трубок” в три рази більший за “олівці”.

Стільки палива вам вистачить для організації самодостатнього вогню – багаття, яке не потребує постійного контролю та вашого залучення. Це те багаття, яке можна ненадовго залишити без нагляду без ризиків, що воно затухне від вітру, чи згасне від браку температури чи палива.

У вогких умовах, на відміну від поширеної думки, вам треба буде не більше “трубок”, а більше “сірників” та “олівців”. Пов’язано це з тим, що розпал не дасть вам достатньо температури аби прогріти та випарувати надлишкову воду з товстих гілок. Тож вам доведеться спалювати більше дрібних гілок, аби спочатку утворити температурне ядро, якому стане потужності випаровувати воду з гілок великого діаметра.

І якщо ми вже заговорили про паливо та вологу, поділюся ще однією технікою, якою часто користуюся в польових умовах.

Заготівля дров для багаття не завжди передбачає одночасну обробку і спалювання всієї деревини. Надлишок може знадобитися на наступний день, чи не знадобитися взагалі. Дрова, які лежать на землі, поглинають вологу роси та ґрунту. Тож я не залишаю дрова лежати, а натомість спираю великі гілки на стовбури дерев поблизу. Вологу з ґрунтув такому випадку поглинає лише нижній край гілки, який за потреби легко можна відпиляти. У випадку опадів волога стікає по гілках вниз, зменшуючи глибину та час контакту деревини з водою. Також гілки рівномірно обдуває вітер, що пришвидшує висихання, навіть за умов опадів.

Тепер, коли ми висвітлили тему заготівлі дров для багаття, можна говорити й про підготовку місця для багаття і про його первинне розведення, чому ми присвятимо окремі публікації.