У продовження нашої попередньої статті, сьогодні розглянемо виживання у кіно, і особливості його зображення у повному метрі.
Якщо вам цікава тематика виживання, ви без особливих зусиль згадаєте куди більше фільмів останніх часів, ніж зображено на фото вище. Виживання в кіно дійсно є популярною темою, і багато фільмів навіть можуть похвалитися позначкою “Засновано на реальних подіях” в описі.
Але водночас кінематограф – це вид мистецтва, що базується на емоційному співпереживанні глядача. Творцям фільмів куди важливіші почуття і емоції людей, що переглядають кіно, ніж людей, що є його героями. Саме враження і переживання глядачів будуть пізніше розказані друзям, опубліковані у соціальних мережах, залишені як відгуки на сайтах тощо. Ці дії привернуть до фільму ще більше уваги, і забезпечать йому зацікавлення, більшу кількість глядачів і додаткові касові збори. Тому для досягнення цієї мети творці не соромляться перекручувати факти, перебільшувати, додумувати, прикрашати події візуальними ефектами, та чого вже гріха таїти – іноді навіть нехтувати законами фізики і здорового глузду. Тому не все, що демонструється з екранів, варто сприймати як абсолютну істину. Тож долучати критичне мислення вам доведеться ще й через наступні особливості зображення виживання у кіно.
- Наявність сценарію – автор впливає на розвиток подій, і веде розповідь до заздалегідь відомого йому результату. Якщо певні обставини цьому заважають – ними сміливо можна знехтувати, або використати засоби типу “рояля в кущах“. Згадайте хоча б сцени прибуття рятувальних служб, або знешкодження вибухових пристроїв на останніх секундах до неминучої катастрофи. У реальності, на жаль, так щастить далеко не всім, не завжди, і не всюди. Тож не варто на це сподіватися.
- Специфічність сетінгу – гіперболізовані, синтетичні або відверто фантастичні загрози. Скільки разів у кіно ви бачили людей після авто\авіа катастрофи, які лишаються на місці події аби збільшити свої шанси бути знайденим? Натомість в кіно всі відправляються в непролазні хащі боротися з вовками\ведмедями\місцевими культами\злочинцями\інопланетянами. Цій боротьбі в підсумку приділяється значно більше уваги, ніж важливим питанням підтримки температурного і водно-сольового балансу, забезпечення пріоритетів виживання тощо. Така поведінка може сприйматися як інструкція до дій, що, на жаль, може коштувати життя непідготованим глядачам.
- Емоції понад здоровий глузд – важливі не переживання героя, а емоції глядача. І чим більше їх буде – тим краще для фільму. Візуальні ефекти, драматичні сцени, акторська і операторська майстерність тільки сприяють цьому. Хто буде дивитися фільм де герой шукає безпечний шлях спуску з прибережної скелі? Це нудно, а ось ефектний стрибок у воду – те що треба для кінематографа. Ось тільки в кіно це працює, а в реальності вам не буде відома глибина, і стан дна під поверхнею води. Тому не завадить аналізувати обставини перед тим, як робити будь-які дії пов’язані із ризиком .
- Сюжет понад логіку і фізику – тут не варто згадувати, що реальні стрілянина і бійки сильно відрізняються від таких в кіно. Те саме можна сказати і про навички виживання. Кіно барвисто показує вживання різноманітних рослин і істот у їжу там, де від їжі було б розумніше утриматися взагалі. Але кіно не показує героїв, що потім сидять на місці по кілька днів через кишкову інфекцію чи виснаження. Герої завжди сповнені сил і рішучості діяти, їм не страшні хвороби, травми, а іноді навіть і кулі. Але хто ще може похвалитися таким здоров’ям?
- Фільм – це, в першу чергу, розвага. Хто захоче дивитися на розумні, зважені і раціональні дії? Це нудно, тим паче якщо за це ще гроші треба платити.
Тож е розраховуйте, що виживання в кіно буде зображатися правдиво. Воно частіше виконує роль фону для зображення стійкості, рішучості, і крутості героїв. Також виживання у кіно може виступати сукупним випробуванням, в ході якого герой перемагає себе і обставини, перетворюючись в об’єкт для захоплення. В кінцевому підсумку, в цьому й полягає суть кіно.
Залишити відповідь