Виживання в маскультурі: очікування vs реальність

Виживання в маскультурі: очікування vs реальність - secretsquirrel.com.ua

Не дивлячись на всю комічність титульного фото, на жаль, сьогодні можна простежити чітку невідповідність між відображенням виживання у масовій культурі й тим, з чим справді доведеться зустрітися в реальному житті. Звідси виростає маса оман формату «очікування vs реальність» про які поговоримо сьогодні.

Як я вже казав раніше, тематика виживання і його елементи активно використовуються в масовій культурі та індустрії розваг (кіно, тв-шоу, іграх і соціальних мережах). Я вже детально зупинявся на кожному носію, і оманах, що пов’язані з ними, тому не буду робити цього знову. Проте, в силу настільки потужного інформаційного натиску і популярності тематики, формується широка кількість людей, котрі вірять у правдивість цих носіїв. Зайвими доказами цьому можуть бути наступні явища:

  • Багатотисячна аудиторія підписників спільнот з, м’яко кажучи, сумнівною інформацією про виживання.
  • Маси віруючих в те, що навігація по компасу чи розведення вогню за допомогою тертя і т.і. — це легко, не потребує практики, і у випадку необхідності можна «швидко розібратися на місці».
  • Маси людей, що «бачили в кіно», «читали в інтернеті», чи «знають» теоретично, котрі не мають жодного практичного досвіду. Ця категорія також часто «знає що робити, і обов’язково не розгубиться коли доведеться діяти», знову ж таки теоретично.
  • Реальні люди, котрі абсолютно серйозно готуються до зомбіапокаліпсису, вторгнення іншопланетян чи подібним катаклізмам.

На жаль, подібні невідповідності типу «очікування vs реальність» у питаннях виживання досить небезпечні, т.я. вони можуть коштувати вам якщо не життя, то частини здоров’я. Нижче я дозволю собі використати реальні життєві випадки останнього десятиліття, щоб довести шкідливість таких оман.

Ігор Грудцинов (08 жовтня 1990 — 28 листопада 2010)

Два студенти московського  коледжу, що надихнулися популярними тв-шоу про виживання, навантажилися деяким спорядженням, сіли на потяг і вирішили відправитися у тайгу випробувати себе на міцність. Обидва вийшли на станції Каргат у Новосибірській області та заглибилися у ліс приблизно на 10 км. Під час прогулянки вони виявляють, що температура сильно відрізняється від московської і досягає від’ємних показників, друзі сваряться, розділяються й один з них повертається в місто. Ігор же продовжив рух і став табором у лісі. Залишки його табору разом із тілом знайшли рік потому місцеві грибники, а про причини смерті красномовно свідчить останнє повідомлення Ігоря, залишене на форумі «виживальщиків», з якого він, певно, і черпав інформацію з теми. Далі пряма мова:

Стою у костра и пишу это. Помогите пожалуйста. Нахожусь в лесу. Температура около минус 20. Построил шалаш (ветки и клиенка), надеялся обогревать его изнури, но выходит очень много дыма, перенес костер за метр от шалаша, накрыл клиенкой но дыма все равно очень много. Какой мне сделать шалаш или жилье чтоб не помереть. Вокруг одни березы, снег по колено, из инструмента у Меня топор нож пила, лопата. Помогите пожалуйста.

Як бачимо, в хлопця був спосіб зв’язку з цивілізацією, але загалом підлітковий максималізм, провальний аналіз прогнозу погоди, обставин на місцевості, погана підготовка і відсутність навичок стали причиною смерті від переохолодження. Більше деталей про цей випадок можна знайти тут.

Олексій Якович Червоненкіс (7 вересня 1938 — 22 вересня 2014)

76-річний вчений в області інформатики, кандидат фізико-математичних наук, професор коледжу Royal Holloway Лондонського університету вересневим вечором вирушив на прогулянку, заблукав і загинув на території парку «Лосиний острів» у Москві. Для довідки, більше третини території цього парку входять у пояс Московської Кільцевої Авто Дороги (МКАД) з її перевантаженістю і благами цивілізації у вигляді 3G, LTE і т.і. Але, не дивлячись на це все, розгубленість і неготовність до подібної ситуації коштували людині життя. І помер він не від голоду, спраги, чи нападу хижих звірів, як могло б здатися, а від тієї ж гіпотермії, що є «вбивцею №1» і подібних випадках. Більше подробиць про цей випадок можна почитати тут.

Перейдемо до вітчизняних реалій кінця минулого року: смерть від інфаркту під час сходження і провальне одиночне нічне сходження на вельми популярну, і відносно не складну гору Хом’як (1 542 м.). На жаль, подібних смертей в українських Карпатах за сезон трапляється до кількох десятків, і не всі з них висвітлюються у ЗМІ. Це при всьому при тому, що Карпати багато хто вважає «рідними», «домашніми» та «іграшковими» горами через відносно невеликі висоти.

Так, тут ви не знайдете вершин вищих за 2 061 м., але, як бачите. навіть такі популярні маршрути, як гора Хом’як відбирають у людей життя через черезмірну самовпевненість, житя в полоні ілюзій «зі мною цього не станеться», порушення техніки безпеки, пагану підготовку, зміну погодних умов й інших обставин.

Щоб не стати жертвою оман «очікування vs реальність», наполегливо рекомендуємо критично сприймати інформацію про виживання, котра пропонується у кіно, тв-шоу, соціальних мережах і масовій культурі загалом, перевіряти її на правдивість з використанням альтернативних джерел (довідників, інструкцій, в експертів предметної сфери і т.і.) а також самостійно відпрацьовувати навички у безпечних обставинах. Гарним способом розпочати подібну підготовку може слугувати наша публікація «Приорітети виживання«

MAD

Однажды MAD устал собирать полезную информацию о туризме, выживании и снаряжении в блокноты, записывать цитаты на бумажках, добавлять закладки в сети, и откладывать полезные статьи на потом ... Вот тогда он и решил запустить SECRET SQUIRREL, на страницах которого Вы сейчас находитесь. Что из этого получилось - судить Вам

Читайте также: