Багаття “Фінська свічка”

Фінська свічка – простий та ефективний вид багаття для кип’ятіння води та приготування їжі в польових умовах.

Разом з нодьєю не варто забувати про ще один тайговий вид багаття – фінську свічку. До речі, характерно, що фінською ця “свічка” вважається переважно в слов’янських мовах, в той час, як в англійській вона здебільшого шведська (swedish torch, swedish rocket stove) чи індіанська. Але, не зважаючи на мовні особливості, головна перевага цього виду багаття – вертикальне положення палива, через що вона ідеально підходить для приготування їжі та освітлення.

На відміну від нодьї, де лише один спосіб організації вважається “правильним”, у випадку з фінською свічкою існує декілька конфігурацій, які забезпечують приблизно однаковий результат. Відрізняються вони лише витратами часу та зусиль на їх організацію, тож пропоную познайомитися з ними детальніше.

Фінська свічка – Конфігурація 1

Ця конфігурація, певно, найвідоміша та найпоширеніша. Навіть не диво, що деякі винахідливі особи вирішили використовувати її як окремий товар для кемпінгу та відпочинку на природі (пруф1, пруф2).

Суть цієї конфігурації полягає в тому, що колода пропилюється вздовж мінімум два рази. Пропилюється вона не до кінця, тож внизу залишається невисока частина суцільної колоди, яка не дає багаттю розвалитися від прогорання. Ви можете вибрати висоту та діаметр колоди, а також висоту щілин в залежності від очікуваного часу горіння та обставин. Для прикладу суцільну частину колоди доволі легко занурити в сніг будь-якої глибини, й розпиляти її лише на висоту, що знаходиться над його поверхнею. Так ви одночасно захищаєте термальне ядро багаття від пониження температури та вологи в ґрунті, й не дозволяєте полум’ю лишати випалені прогалини на поверхні.

Фінська свічка з колоди в цій конфігурації здебільшого ріжеться бензопилкою, ланцюг якої забезпечує широкі щілини. Далі багаття всередині такої колоди легко розпалити, заповнивши простір сухою травою, гілками хвойних дерев тощо.

Проте, мої спроби виготовити таку фінську свічку з використанням туристичної пилки Fiskars SW75 не були успішними через наступні причини.

• Мала ширина полотна пилки, через що щілини не забезпечують достатній повітряний потік до центру колоди.
• Відсутність можливості впливати на процеси всередині колоди. Колода з щілинами – це, де факто, моноліт, який ви не можете розкрити, чи заглянути йому в середину. Все, що потрапляє в щілину, назад здебільшого вже не вертається. Якщо ви десь помилилися – вам доведеться розламувати наявну колоду, або пиляти другу.
• Рівні та пласкі поверхні всередині щілин. Через це така фінська свічка погано розпалюється, та потребує більшої температури задля займання. Цей недолік особливо актуальний коли ви використовуєте вогкий розпал, чи він продукує недостатньо полум’я.
• При надмірному заповненні щілин колоди тирсою, листям, фрагментами кори тощо, через порушення балансу компонентів трикутника вогню, надходження повітря до центру колоди погіршується ще сильніше.

Окрім спроб запалити розпал всередині щілин за допомогою засобів займання (сірників, запальничок тощо), я також експериментував й з використанням жару від іншого багаття. Шанси на успіх хоча й підвищуються, проте в такому випадку вам необхідно перейматися розведенням стартового багаття, а також гаяти час та сили на розпалювання колоди жаром. Тож, на жаль, це не зовсім 100% варіант.

Загалом, ця конфігурація не найкраща. За наявності бензопилки – однозначно гарний та швидкий варіант. А от лише з ручною туристичною пилкою він використання цієї конфігурації варто утриматися. Можна, звісно пропиляти по дві щілини з кожної сторони на відстані близько сантиметра одна від одної, й далі видалити деревину між ними. Проте, як на мене, цей варіант занадто тривалий та виснажливий, аби взагалі цим займатися в польових умовах.

Фінська свічка – Конфігурація 2

Ця конфігурація позбавить вас більшості проблем, що пов’язані з вузькістю щілин. Пилка для неї теж не обов’язкова, адже в цьому випадку можна повністю виконати всі операції лише сокирою.

Сокирою, а то й ножем з використанням технік батонігу чи кілкування, вам доведеться розколоти колоду на чверті. Навіть якщо вони будуть не зовсім рівними – не важливо, оскільки нас цікавить лише можливість встановити поверх фінської свічки посуд, а не зовнішній вигляд багаття.

Далі, на внутрішніх поверхнях кожної чверті варто зробити велику кількість зарубок, що частково відділять шари деревини. Їх напрям має бути протилежним напрямку руху полум’я. Тож вогонь всередині колоди має рухатися так би мовити “проти шерсті” з цих зарубок. Тріски всередині колоди будуть виконувати роль розпалу, суттєво полегшуючи її розпалювання.

Наступним кроком, оброблені чверті встановлюються вертикально, внутрішніми трісками донизу, й прикопуються землею по зовнішньому діаметру. Це забезпечить вам стабільність при встановленні посуду поверх вашої фінської свічки. Після встановлення чвертей можете дещо розсунути їх задля утворення щілин між їх внутрішніми поверхнями. Притопчіть ділянку довкола чвертей задля фіксації простору між ними. Також можете заповнити цей простір розпалом: травою, лапами хвойних дерев, листям, трісками тощо.

Все що лишається – це запалити розпал між прикопаними чвертями колоди.

Загалом, ця конфігурація фінської свічки має наступні переваги.

• Можливість впливати на ширину щілин між чвертями колоди. Набили занадто багато хмизу й розпалу – ви завжди можете розгорнути чверті, вийняти надлишок, та ущільнити ґрунт довкола них ще раз. Тож ця конфігурація фінської свічки пробачить вам певні помилки та дозволить повернутися на крок назад в разі потреби.
• Зарубки на внутрішній поверхні чвертей колоди запалюються суттєво швидше чим гладкі стінки. Тож вам знадобиться менше хмизу: і хмиз, і розпал ви отримаєте з однієї колоди.

Окрім всього, ця конфігурація однаково добре розпалюється і засобами розпалу, і жаром від іншого багаття. На фото вище можна бачити, як всередину фінської свічки було додано кілька жаринок, а далі все відбулося саме по собі. Роздмухувати нічого не потрібно, зарубки підхоплюють полум’я, підводять його вище рівня поверхні, й фінська свічка виходить у свій робочий режим.

Фінська свічка – Конфігурація 3

Для цієї конфігурації нам знадобиться найбільше матеріалів, проте, за моїми спостереженнями, вона забезпечує високу ефективність та час горіння.

Для третьої конфігурації вам знадобиться три колоди однакової довжини. Їх довжину та діаметр вибирайте з огляду на обставини та очікуваний час приготування страв.

Далі кожна з колод рубається навпіл в поздовжньому напрямку. Для цього вам знадобиться сокира чи ніж та знання технік батонінгу чи кілкування.

Спробуйте використовувати колоди без кори, або знімайте її до початку організації фінської свічки. Кора – природний захист дерева від негативних факторів, в тому числі й полум’я. Тож через високу щільність кора гірше займається.

На зовнішній поверхні трьох з шести половинок зробіть зарубки, що вже знайомі вам по попередній конфігурації. Вони виконуватимуть роль розпалу, й допомагатимуть з поширенням полум’я всередині майбутньої фінської свічки.

Встановіть три половинки у формі трикутника зарубками всередину. Пам’ятайте також, що полум’я всередині багаття має рухатися “проти шерсті” цих зарубок. Трьома половинками колоди, на яких зарубки відсутні, підіпріть колоди з зарубками, аби зафіксувати їх вертикальне положення, як на фото вище.

Все, що залишається зробити – це заповнити канал всередині половинок з зарубками трутом та розпалом й запалити їх. На початкових етапах ви будете бачити переважно дим, проте при накопиченні достатньої температури й жару, він швидко зміниться полум’ям.

Невдовзі горітимуть вже самі колоди, а фінська свічка перейде в робочий режим, та вироблятиме потужне полум’я, що можна бачити на фото вище. Ця конфігурація нагадує вічний вогонь з довгими язиками полум’я й відчутним гулом при горінні. Але переваги цієї конфігурації не лише в цьому. Додатково ви отримуєте ще й наступні.

• Можливість заміни вертикальних колод при їх прогоранні. Скажімо, вам треба догріти казан з юшкою, а колоди вже майже вигоріли. Тож ви можете доволі легко замінити вертикальні половинки колод бічними, при цьому не знімаючи казана з вогню. Розколіть ще кілька колод тієї ж висоти й підіпріть ними нові вертикальні половинки. Повторюйте скільки завгодно разів.
• Це не моноліт, як перша конфігурація, тож в будь-який момент можна розсунути вертикальні половинки, закинути всередину додатковий розпал, відрегулювати надходження повітря чи виправити помилки в балансі трикутника вогню.

За ступенем витрат енергії, ефективності, успішності та гнучкості організації, фінська свічка саме в цій конфігурації здалася мені найбільш ефективною. А загалом, ви тепер знаєте вже три конфігурації з яких ви можете обирати відповідну, враховуючи ваші обставини.