Коли списувати висотне спорядження?

Коли списувати висотне спорядження – важливе питання безпеки при роботі на висоті, на яке я спробую відповісти сьогодні.

Нещодавно ми розповідали про різноманітні елементи висотного спорядження: базові, “м’які” та “тверді” його компоненти. І аби тимчасово призупинити цю категорію пропоную звернути увагу на ще одне важливе питання – “коли списувати висотне спорядження?”

У світі висотного спорядження існує багато авторитетів: це і виробники з десятилітнім досвідом (Petzl, Kong, Salewa, Black Diamond, Arc’teryx тощо), і міжнародні професійні організації (UIAA, IRATA, ITRA тощо), школи (Rigging Lab Academy, CMC Equipment & Training тощо), лабораторії та інші організації. За роки своєї діяльності вони вже створили масу інструкцій, протоколів та стандартів, тому питання “коли списувати висотне спорядження?” часто породжує зустрічне – “а кому вірити?”.

На щастя, більшість з цих установ сходяться на думці, що питання про списання елемента висотного спорядження однозначно варто підіймати за наявності хоча б одного пункту зі списку нижче.

• Історія спорядження невідома – якщо ви не можете встановити однозначних відповідей на питання про попередню історію елемента спорядження (хто користувався? як користувався? як довго? в яких умовах? як обслуговувалось? як зберігалось? чи були зафіксовані зриви\падіння? чи відбувалися механічні, температурні чи хімічні впливи? тощо) – таким спорядженням краще не користуватися. Я вже розповідав про журнал використання мотузки раніше, і цей пункт також нагадує про потребу вести супровідну документацію, яка й допоможе вам зафіксувати та узагальнити інформацію щодо дат виготовлення, введення в експлуатацію, інтенсивності використання вашого спорядження.
• Надійність під питанням – я думаю нікому не треба нагадувати, що все висотне спорядження має проходити візуальний огляд після та перед кожним застосуванням? Так от, якщо в ході такої перевірки ви виявили якісь дефекти (тріщини, пошкодження, деформації, відсутність компонентів тощо) – такий елемент спорядження має бути одразу відділений від решти спорядження і докладно вивчений. Якщо на вашу думку ці дефекти суттєві – такий предмет спорядження варто списати.
• Зазнавало зривів та критичних навантажень – цей пункт логічно витікає з двох попередніх, оскільки саме зриви та падіння впливають на спорядження найбільш деструктивно. І виною тому – сили, що нерозривно пов’язані з пересуванням в трьох площинах. Саме тому на висотному спорядженні присутні позначки про допустимі навантаження, що вимірюються в кілоньютонах, а на деяких категоріях навіть вказується гранична кількість ривків з певним фактором зриву. Якщо в момент зриву чи падіння сили могли потенційно наближатися до допустимих значень – списуйте такі елементи спорядження. У випадку наступного такого зриву спорядження просто може не витримати навантаження через внутрішні руйнування, деформацію чи дефекти.
• Не проходить перевірку кваліфікованим інструктором – як я вже писав вище, все спорядження має проходити огляд перед кожним застосуванням. Це правило також дійсне для групових занять і курсів. Якщо під час такого огляду інструктор вказує на невідповідний стан певного елемента спорядження – не використовуйте його! У більшості випадків це не тому, що інструктор зацікавлений, аби ви витрачали додаткові кошти. Пріоритет інструктора – безпека. Також вони часто вже знають те, чого ви можете ще не знати, так що не втрачайте можливості – питайте та вчіться.
• Не використовується через введення нових стандартів, технік, нормативних актів – індустрія висотного спорядження, як і будь-яка інша сьогодні, не стоїть на місці, й вдосконалюється ледве не щороку. Все ті ж організації проводять масу випробувань, лабораторних досліджень, заходів з обміну досвідом тощо. Результати цієї діяльності пізніше лягають в основу нових інструкцій, протоколів, стандартів та товарів, які надалі замінюють собою застарілі підходи, практики та спорядження. Тому, якщо в новій редакції рекомендацій від респектабельної організації пропали згадки про певний елемент спорядження чи техніку – в них були на це причини. Те ж справедливо й для стандартів безпеки, методик випробувань тощо. Намагайтеся слідкувати за їх оновленнями та дотримуйтесь останніх редакцій стандартів.
• Старше 10 років та містить пластик чи текстиль – ще один пункт пов’язаний з першим, але цього разу не так через особливості експлуатації, а через властивості самих матеріалів. Річ у тім, що багатьом поліамідним сполукам властива деградація матеріалу, особливо під дією ультрафіолету, солоної води, певних хімічних сполук тощо. Тож якщо шолом чи мотузка не використовувалися за призначенням ні разу, а просто пролежали на сонечку кілька років – структура, й відповідно захисні властивості, такого виробу будуть порушені. Не випробовуйте долю, і одразу списуйте таке спорядження.

Тож тепер, коли ми з’ясували відповіді на питання “коли списувати висотне спорядження”, коротко зупинимось на питанні “як це робити?”. Як ви розумієте, карабіни та мотузки, що підлягають списанню, не достатньо просто відокремити від решти пристроїв та позначити як “списані”.

Так, вам може бути шкода втрачати дорогий пристрій через пару зривів, але це питання вашої безпеки! Тому якщо ви, чи хтось інший, через незнання може скористатися списаним спорядженням – це потенційний ризик та загроза безпеці. А от розрізану мотузку чи розпиляний навпіл карабін ніхто вже не використає повторно, хоча б тому, що це суперечить пунктам, перерахованим вище.

Джерела та пов’язаний контент

ropeguerrilla.org – When to Retire Gear