Висотне спорядження: software

Software – умовно “м’яка” частина висотного спорядження, що використовується для створення страхувальних систем.

Я думаю, по титульному фото ви вже здогадалися, що сьогодні мова піде про мотузки та деякі доповнення до них. Адже без цих елементів будь-яка страхувальний ланцюг не буде повним, незалежно від того яким “залізом” ви користуєтесь. Але, не дивлячись на вдавану простоту, питання вибору мотузок не таке просте, тож розгляньмо його детальніше.

Петлі

Анкерні петлі, слінги, slings чи runners – це замкнені петлі, кінці яких зшиті чи сплетені разом. Використовуються вони для закріплення мотузки на опорах, створення страхувальних точок на пристроях, що закладаються у рельєф або кріпляться до рукотворних споруд для скелелазіння.

До появи петель, як окремого типу “м’якого” висотного спорядження, для цих потреб використовувалася основна мотузка, що суттєво вкорочувало її корисну довжину. Сьогодні ж за допомогою петель і кількох карабінів можна створити різноманітні страхувальні станції на одній чи кількох опорах, а основна мотузка залишиться вам для важливіших справ.

Зараз на ринку розповсюджені наступні види петель:

• Петлі з нейлону – широкі та міцні петлі з нейлонових волокон. Окрім вартості, одна з їх основних переваг – певний запас еластичності, що здатен згасити частину енергії при зривах чи падіннях.
• Петлі з Dyneema – вузькі петлі з, певно, найміцнішого текстильного матеріалу на сьогодні. Витримують більші навантаження ніж нейлонові петлі, але позбавлені жодної еластичності. Основна перевага – надвисока надійність та мала вага, за що, правда, доводиться платити вищою вартістю.

Сьогодні доволі легко знайти петлі довжиною 30, 60, 80, 100, 120, 150, 180, 240 сантиметрів під різні потреби, але якщо і цих варіантів вам замало, то можна використовувати нейлонову трубчату стропу (tubular webbing) довільної довжини, кінці якої зрощуються водяним вузлом.

Основна мотузка

Основна мотузка – це мотузка, що з’єднує вас з анкерною точкою чи напарником. Це основний елемент страхувального ланцюга, який сприйматиме основну частину навантаження у випадку зриву чи падіння.

Не дивлячись на той факт, що мотузки з фото вище мають одного виробника та ідентичний діаметр, відрізняються вони не лише кольором обплетення. Відрізняються вони в першу чергу своєю суттю, та відповідно призначенням:

• Динамічні мотузки – мотузки з еластичними волокнами та високим коефіцієнтом розтягнення. Такі мотузки можуть подовжуватися, завдяки чому поглинають частину енергії ривку. Мають меншу розривну стійкість, але завдяки еластичності розподіляють навантаження по всій довжині. Використовуються переважно в спортивному скелелазінні та альпінізмі, особливо в ситуаціях коли страхувальна точка чи напарник знаходяться нижче учасника, який здійснює підведення маршрутом (нижнє страхування, лідирування на скельних маршрутах).
• Статичні мотузки – мотузки з не еластичними волокнами. Ці мотузки мають менший коефіцієнт розтягнення, чого і названі статичними, але витримують суттєво більші розривні навантаження. Через свою надійність використовуються для страхування (верхнє страхування), спускання, підведення та підвішування вантажів, в промисловому альпінізмі та при рятувальних роботах.

Залежно від прогнозованого рівня навантажень використовуються основні мотузки переважно діаметрами від 9 до 15 міліметрів, але з поширенням мотузок з арамідними волокнами зустрічаються і мотузки діаметром 8 міліметрів, які можуть використовуватися як основні. При рівній стійкості до розривних навантажень та механічних пошкоджень, такі мотузки суттєво виграють у вазі, що доволі актуально, наприклад, в альпінізмі та рятувальних роботах, де всю вагу доводиться переносити буквально на плечах.

Допоміжна мотузка

Як зрозуміло з назви, допоміжні мотузки, репшнури або “репи” (reep cord) – це мотузки, що використовуються у другорядних цілях: для самострахування з використанням вузлів, що схоплюються (так званих прусиків), створення складних анкерних точок (кордалетів), допоміжних систем для натягування та поліспастів, зняття та перенаправлення навантаження з оновної мотузки, зтягування основної мотузки, зв’язування та підвішування спорядження тощо.

Залежно від функцій та прогнозованих навантажень використовуються допоміжні мотузки діаметрами від 2 до 8 міліметрів, хоча при роботі з основними мотузками діаметром 9-11 міліметрів я не раджу використовувати репшнури діаметрами менш як 6 мм.

Допоміжні мотузки – це таки висотне спорядження, й від паракорда та решти господарських шнурів вони відрізняються більшою стійкістю до розривних навантажень та стирання. І, якщо вже мова зайшла про роботу на висоті, то взагалі забудьте про паракорд при кутах нахилу поверхні більше ніж 40 градусів, оскільки він не передбачений для такої активності, а сили та навантаження при зривах навіть при таких кутах легко переважають над максимальними розривними навантаженнями паракорда.

На цьому поки завершую опис “м’якого” висотного спорядження, або climbing software, а в наступній публікації говоритимемо про “залізо”.