Крокоміри – другий за важливістю інструмент в примітивній навігації, що відповідає за контроль відстаней.
Раніше ми говорили про підрахунок кроків та підготовку таблиці з середніми значеннями кількості кроків для різних типів поверхонь. Отже, тепер, коли ми вже з’ясували вашу кількість кроків на сотню метрів, нам залишається лише вести облік цих кроків на місцевості.
Як ви пам’ятаєте, під час руху в режимі примітивної навігації ви будете одночасно слідкувати за показами компаса на предмет відхилення від обраного азимута, а також постійно рахувати кроки. Окрім цього вам також доведеться слідкувати за навколишнім середовищем, орієнтирами, що трапляються на шляху, ну і не варто забувати дивитися під ноги. Одночасне виконання цих дій потребує високої концентрації та зусиль.
Аби розвантажити увагу, зменшити кількість можливих помилок та краще контролювати оточення, а не підрахунки, рекомендую вам користуватися крокомірами. Але перш ніж переходити до їх створення та використання, коротко розкажу чим вони кращі за інші способи контролю відстаней.
- Закладання пальців – спосіб, що не потребує використання сторонніх предметів. Цей спосіб не зручний з наступних причин: постійно зігнуті пальці терпнуть, втомлюються, пітніють. Також ви не можете нормально використовувати руки аби розчищати собі шлях, тримати інструменти (ліхтарі, трекінгові палиці, льодоруби тощо) чи зброю. Пальців на руках лише 10, що дозволяє рахувати лише метри. Кілометри доводиться тримати в голові, через що на великих відстанях можливі помилки.
- В’язання вузлів на мотузці – ще один давній спосіб ведення підрахунків. З його допомогою можна контролювати як метри, так і кілометри, зав’язуючи вузли з різних сторін мотузки. Головний його недолік – час, що йде на зав’язування. Особливо не зручно протягувати ходовий кінець мотузки на якому вже присутні вузли. Ще гірше коли вам доводиться скинути систему, для чого необхідно розв’язати всі вузли.
- Перекладання камінчиків в кишенях – суть цього методу зводиться до збору двох типів каменів. Маленькі камінчики використовуються для позначення метрів, більші – для кілометрів. Кожен раз як ви проходите сотню метрів – ви перекладаєте маленький камінець з однієї кишені в іншу. Головні недоліки цього способу наступні: каміння є не всюди, дві пусті кишені також наявні далеко не завжди, ну і взагалі каміння в кишенях – це зайва вага, обмежена в застосуванні.
- Засічки на палицях – теж вельми простий спосіб, в якому на кожні 100 метрів на гілці в руках робиться засічка. Як і вузли, додавання засічки потребує часу. Крім того, постійно пересуватися з ножем у руках доволі небезпечно. Ножа можна впустити чи травмуватися ним, особливо на складному рельєфі, чи за поганої видимості. Також систему із засічками неможливо довільно скинути, адже засічки з дерева просто не витерти.
- Штрихування блокнота – метод схожий на додавання засічок на палицю, але замість ножа тут використовується олівець, а замість палиці – аркуші блокнота. Спосіб безпечніший, але при тривалому пересуванні використовує велику кількість аркушів. Записник, чи папір для записів – цінний ресурс, який варто економити в польових умовах, тому про ведення записів я розкажу в окремій публікації.
Як зробити крокоміри?
Наразі у різноманітних спеціалізованих магазинах можна придбати вже готові крокоміри в різних варіантах матеріалів, кольорів, та стилістики. Проте, якщо вам потрібен не стільки аксесуар, а функціональний пристрій, крокоміри можна зробити й власноруч.
- Підготуйте матеріали
Для створення крокомірів нам знадобиться близько метра паракорда та 13-14 намистин. Пластикові намистини можна знайти в магазинах, що продають паракорд та різноманітні аксесуари до нього. В моєму випадку це звичайні пластикові намистини чорного кольору, проте за бажання можете знайти й більш екзотичні варіанти.
Відріжте метр паракорда, та вийміть з нього внутрішні волокна. Не викидайте їх одразу, адже одне із них вам ще знадобиться надалі. Припаліть краї паракорда, аби він не сатався. За потреби також можете зав’язати прості вузли на кінцях.
- Створіть основу
Складіть відріз паракорду навпіл, утворюючи виток. До центру витка прикладіть одне із внутрішніх волокон, як показано на фото нижче. Це волокно з серцевини допоможе вам простіше нанизати намистини на паракорд.
- Нанизуйте намистини (початок)
Пропустіть краї внутрішнього волокна крізь отвір у намистинах, і підтягуйте їх до місця де внутрішнє волокно межує із паракордом. Утримуйте намистину однією рукою, та потягніть краї внутрішнього волокна так, аби намистина перескочила на паракорд.
- Нанизуйте намистини (завершення)
Використовуючи описану техніку нанизуйте усі 13-14 намистин на паракорд. В результаті ви отримаєте ряд намистин, надітих на паракорд. Зверху у вас утвориться петля, а знизу будуть вільно виходити два кінці оболонки паракорду.
- Зав’яжіть петлю на верхньому кінці
Відступіть від верхнього краю кілька сантиметрів та зав’яжіть простий вузол, або будь-який із відомих вам декоративних вузлів. Таким чином у вас утвориться замкнена петля, за допомогою якої крокоміри можна кріпити до лямок заплічника, строп PALS інтерфейсу, підвішувати за допомогою карабінів тощо. Впевніться, що довжини петлі вам вистачить для кріплення на бажаних елементах спорядження, аби не перероблювати крокоміри згодом.
- Розділіть намистини на групи
Далі вам знадобиться розділити намистини на дві групи по дев’ять та чотири штуки. Для цього зав’яжіть між ними ще два простих вузли. Нижній і верхній вузли не дозволять намистинам зіслизнути з паракорда, а середній не дасть намистинам з різних груп змішуватися між собою. Я зазвичай роблю ці секції однакової довжини, незалежно від кількості намистин у них. Так крокоміри можна легко перегинати навпіл двома секціями однакової довжини. Переконайтеся також що в просторі між вузлами намистинам достатньо місця аби сковзати вверх та вниз.
На цьому все – ваші крокоміри готові до використання. За потреби можете лише обрізати вільні ходові кінці, але я зазвичай лишаю їх як є. Готові крокоміри, закріплені до компаса Suunto MC-2 Global мають наступний вигляд.
Тепер знаєте як зробити крокоміри власноруч, тож в наступній публікації я розкажу як ними користуватися у польових умовах.
Залишити відповідь