Розведення багаття

90% успіху при розведенні багаття залежить від попередньої підготовки. Саме тому ми додатково звертали вашу увагу на заготівлю дров та підготовку місця. Якщо ці два кроки виконані вірно, вам залишається не так багато дій, аби забезпечити себе вогнем, та мати змогу підтримувати його надалі.

Все що вам необхідне на даному етапі: підготоване місце, запалювальний пристрій, трут, розпал та паливо для багаття. В цій публікації я спиратимусь на поділ палива на так звані “сірники”, “олівці” та “трубки”. Тож якщо вам ще не знайома дана класифікація – зверніться до нашої публікацій про заготівлю дров, а після неї повертайтеся до алгоритму розведення багаття нижче.

1. Підготуйте місце для багаття

   Цей раз ми почнемо з того місця, на якому закінчилася наша стаття про підготовку місця для багаття. Ми забезпечили себе невеликим заглибленням в землі, поверхня якого вкладена дерев’яними паличками. Вони виконують роль решітки для вогнища: захищають вогонь від вологи в ґрунті, та забезпечують йому надходження кисню.

2. Розмістіть розпал

   На попередньо підготоване місце покладіть ваш трут. В моєму випадку це сухі подрібнені фрагменти трави та стебел, що вкладені у формі “пташиного гнізда”.

3. Запаліть розпал

   Підпаліть розпал за допомогою обраного вами запального пристрою: кресала, сірників, запальнички тощо. На фото нижче я користуюсь кресалом. За умови сухості вашого трута він легко прийме іскру чи полум’я будь-якого з перерахованих засобів запалювання.
   

4. Додайте “сірники“

   Коли початкове полум’я впевнено підніметься над розпалом, додайте поверх “пташиного гнізда” жменю першої категорії палива – “сірників“. Це найтонші гілочки товщиною з сірник. Вони легко запалюються й при цьому не потребують високих температур для початку процесу газифікації.
   
   Білий дим, який можна спостерігати на фото нижче, свідчить про присутність вологи в дровах. Сухі дрова практично не утворюють такого диму. Якщо його кількість має для вас суттєве значення (маскування тощо) – користуйтеся дрібнішими сухими дровами. Через високу швидкість прогорання їх вам доведеться заготовлювати й спалювати значно більше.
   

5. Додайте “олівці“

   Дочекайтеся моменту, коли полум’я вогню підніметься над рівнем “сірників”, та додайте наступну категорію палива – “олівці”. Зазвичай для цього необхідно лише кілька секунд, адже через свою сухість та невеликі розміри “сірники” прогорають доволі швидко. Їх завдання – перейняти на себе полум’я від труту та розпал, та не дати йому згаснути від поривів вітру. “Сірники” також практично не утворюють вугілля, тому це завдання вже для “олівців”. Далі це вугілля служитиме термальним ядром вашого багаття.

6. Почекайте

   Дочекайтеся моменту, коли полум’я поглине додані вами “олівці”, та підійметься вище їх рівня. На даному етапі дуже важливо не поспішати, та не додавати надто багато “олівців” за раз. Інакше ви просто перекриєте полум’ю надходження кисню, і ваш вогонь почне затухати. Пам’ятайте про рівноправне підтримання всіх складових трикутника вогню.
   
   Також не варто перейматися викладанням палива у певній формі (шалаш, комин тощо) – на даному етапі можна просто кидати його жменями. Просто пам’ятайте про проміжки між “олівцями” для надходження кисню, та дозування порцій палива. Наразі нас цікавить створення термального ядра нашого багаття, а його адаптацією під певні потреби ми займемося трохи згодом.
   

7. Додайте “трубки“

   Після того як полум’я впевнено піднялося над рівнем “олівців” додавайте наступну категорію палива – “трубки”. Це будуть вже найбільші фрагменти палива, які будуть акумулювати температуру та утворювати вугілля.

8. Підтримуйте багаття

   Коли полум’я пошириться на першу додану порцію “трубок”, та підніметься вище її рівня – ваше багаття можна вважати самодостатнім. Таке багаття можна залишити без уваги на кілька хвилин, не переймаючись що воно раптом згасне через порив вітру, раптовий брак палива чи температури.