Алгоритм THREAT

Алгоритм THREAT – алгоритм дій для правоохоронців та рятувальників, яким доводиться працювати в зонах високої загрози.

Кількість терактів невпинно зростає по всьому світу. Тож застосування вогнепальної зброї і вибухівки проти цивільного населення в нашій країні вже не здається таким малоймовірним як ще кілька років тому. І хоч подібним випадкам мають протидіяти відповідні служби, але не завжди вони здатні робити це вчасно та повною мірою. Тому звичайним громадянам не зайвим буде знати про алгоритми й протоколи для таких випадків. І алгоритм THREAT – один з них.

Через збільшення кількості нападів на цивільні установи з використанням вогнепальної зброї (active shooter) та загальний ріст кількості терактів, Сполучені Штати Америки сприйняли їх як серйозний виклик національній безпеці. Для протидії такого роду загрозам навіть було створено спеціальні комітети і робочі групи. До складу цих комітетів увійшли представники правоохоронних органів, пожежних та рятувальних бригад, надзвичайних медичних служб (EMS), військових і Американської хірургічної колегії (ACS).

Завдання цих робочих груп – розробити ефективні методи координації сил та засобів різних служб для злагодженого реагування на теракти та випадки з множинними жертвами (mass casualty events). Комітет по розробці та впровадженню національної стратегії для покращення виживання множинних жертв в результаті застосування вогнепальної зброї розробив алгоритм THREAT та зафіксував його в так званій “Хартфордській угоді” (Hartford Consensus).

Сил одного відомства недостатньо для протидії масовим жертвам (вибухи під час Бостонського марафону, нещодавні теракти в Парижі, Брюсселі, Ніцці, Стамбулі тощо) і розстрілам цивільного населення (події в Fort Hood, Tucson, Aurora і інших населених пунктах США). В подібних ситуаціях одночасно мобілізуються представники правоохоронних, рятувальних та медичних служб. По прибутті на місце події їм відведені різні задачі, від вчасного виконання яких напряму залежить виживання потерпілих. Для кращої координації, прискорення часу реагування і надання своєчасної допомоги максимальній кількості потерпілих, підписанти Хардфордської угоди рекомендують застосовувати алгоритм THREAT, що є акронімом з перших літер які описують його етапи:

• Threat Suppression (Придушення загрози) – локалізація та ліквідації можливої загрози, яка в умовах застосування вогнепальної зброї та вибухівки відводиться правоохоронним органам та силам антитерору (оточення периметру, евакуація населення, штурм тощо). Цілі даного етапу – мінімізація кількості потерпілих, виключення появи подальших та супутніх жертв, забезпечення контрольованого простору для роботи спеціалістів (рятувальників, медиків, волонтерів).
• Hemorrhage Control (Контроль кровотеч) – в умовах використання вогнепальної зброї найпоширеніша відворотна причина смерті – це кровотечі. Цей етап може реалізуватися як самими правоохоронцями в ході просування локацією при наявності вільних спеціалістів та засобів (джгутів, бандажів, гемостатичних засобів тощо), так і приданими до них співробітниками екстрених медичних служб (EMS).
• Rapid Extrication to Safety (Евакуація в безпечне місце) – у випадку часткового чи тимчасового придушення загрози, аби не піддавати ризику персонал пошуково-рятувальних і медичних служб, рекомендується одразу вивести легкопоранених потерпілих і евакуювати тяжких поранених у безпечне місце. Для цього можуть використовуватися евакуаційні стропи, евакуаційні ноші чи підручні засоби.
• Assessment by Medical Providers (Оцінка медичним персоналом) – після того, як потерпілі евакуйовані з зони безпосередньої загрози, треба передати їх кваліфікованим медичним співробітникам. Вони належним чином оглянуть потерпілих, нададуть невідкладну допомогу та стабілізують їх стан, проведуть сортування та розподіл.
• Transport to Definitive Care (Транспортування в медичний заклад) – після проведення первинного сортування поряд із місцем події, кількість та стан потерпілих передається вище по ланцюжку медичного забезпечення, де мобілізуються сили і засоби найближчих медичних закладів. Вони забезпечують належну зустріч, профільне лікування та догляд.

Як бачите, алгоритм THREAT спеціалізований під ситуації з застосуванням вогнепальної зброї і масових жертв. Але для його втілення в життя не обов’язково бути бійцем антитерористичного загону чи санітаром медицини катастроф. В ширшому розумінні цей алгоритм – це дещо середнє між цивільним ланцюжком виживання з алгоритму базової підтримки життя Basic Life Support (BLS) і військовим протоколом Tactical Combat Casualty Care (TCCC\T3C), який узгоджує об’єм наданої допомоги з рівнем загрози в місці її надання.

Етап, спрямований на придушення загрози, може виконуватися не лише силовиками в умовах збройної сутички. В випадку стихійного лиха чи масштабних катастроф придушення загрози може бути направлене на локалізацію пожежі, розбір завалів, блокування паводків, обмеження розливів паливно-мастильних матеріалів тощо. Виконувати ці дії будуть пожежники, пошуково-рятувальні загони і волонтери. Якщо ж ви знаходитесь далеко від цивілізації і профільних служб, придушувати загрози, що викликані оточенням, вогнем, водою, екстремальними температурами тощо, може випасти і вам. В такому контексті перший етап алгоритму THREAT дещо перегукується з першим етапом алгоритму Basic Life Support (BLS) – перевіркою безпеки.

Наступні два етапи алгоритму THREAT запозичені з протоколу Tactical Combat Casualty Care (TCCC\T3C). Контроль кровотечі і швидка евакуація у безпечне місце передбачені етапами Care Under Fire (надання допомоги під вогнем) і Tactical Field Care (надання допомоги в умовах тактичного оточення) протоколу T3C. Аби не наражатися на небезпеку, особи, що надають допомогу, відволікаються від придушення загрози лиш на час достатній для накладання джгута, та підготовки потерпілого до евакуації подалі від зони ризику.

Ретельний огляд і оцінка стану потерпілого потребують оцінювальних маніпуляцій і часу. За канонами того ж T3C можливість виконати всі ці дії без ризику для рятувальників є лише в безпечних умовах, куди потерпілого й евакуюють на попередньому етапі. Якщо з якоїсь причини доступ до медичного персоналу не можливий – вам стануться в пригоді система первинного сортування START та картки потерпілих.

Етап транспортування в профільний заклад в умовах відсутності чи перевантаження кваліфікованих медичних працівників також може виконуватися своїми силами.

Алгоритм THREAT можна застосовувати і поза рамками його першочергового призначення. Багато з його етапів можуть виконуватися без залучення профільних служб, що лише доказує його універсальність. Аби краще це проілюструвати, в таблиці нижче наведені етапи застосування алгоритму на прикладі кількох змодельованих сценаріїв.

Виживання потерпілого та успіх у перелічених сценаріях багато у чому буде залежати від доступних ресурсів, ваших знань і навичок з надання першої допомоги, а також здатності застосувати алгоритм THREAT до конкретної ситуації.

Дякуємо керівнику Центру Спеціальної Підготовки Олегу Картавому за допомогу при підготовці цього матеріалу.

Джерела та пов’язаний контент

bulletin.facs.org – Improving Survival from Active Shooter Events: The Hartford Consensus