Класи бронезахисту – чи не найважливіший атрибут броні, що виражає її здатність стримувати кулі різних типів зброї та калібрів.
В попередній статті, присвяченій бронезахисту, я вже казав, що перед вибором конкретних засобів, вам варто провести попередній аналіз можливих загроз. Він має включати можливі та ймовірні загрози, властиві вам, а також експлуатаційні вимоги щодо тривалості носіння, ваги засобів захисту, ваших фізіологічних обмежень тощо. Ваш аналіз має бути ширшим за суто захисні властивості, проте певну підготовчу роботу люди все ж виконали за вас заздалегідь.
Класи бронезахисту – це узагальнений поділ бронезахисту за тривкістю до дії засобів ураження. В більшості випадків на увазі маються кулі короткоствольної та довгоствольної зброї різних калібрів, як репрезентація певних рівнів розповсюджених загроз. Проте не завжди це виключно кулі стрілецької зброї.
Класи бронезахисту виводяться шляхом багаторазових випробувань та тестових відстрілів. Цей процес навіть стандартизований у різних країнах, аби всі вони проводилися консистентно, та давали системні, надійні та передбачувані результати. Ця стандартизація необхідна для того, щоб твердження про захисні властивості від різних виробників, можна було перевірити чи спростувати, без необхідності у додаткових уточненнях щодо умов проведення випробувань.
Якщо хтось системно проводить відстріли, й навіть стандартизував цей процес, то, як і в випадку з джгутами-турнікетами, це нас приводить до питання – кому вірити?
В Україні методи випробувань (крім методів контролювання захисних властивостей), правила приймання, зберігання й транспортування бронезахисту регулюються Національним стандартом ДСТУ 8782:2018 “Засоби індивідуального захисту. Бронежилети. Класифікація. Загальні технічні умови” та ДСТУ 8835:2019 “Засоби індивідуального захисту. Шоломи кулезахисні. Класифікація. Загальні технічні умови”.
В контексті цієї публікації нас буде цікавити переважно Розділ 5 з ДСТУ 8782:2018 – “Класифікація та розміри бронежилетів”, де наводяться три види умовного їх поділу: за конструктивним виконанням, за конструкцією жорстких захисних елементів, за захисними властивостями.
За конструктивним виконанням ДСТУ 8782:2018 (п. 5.1.2) поділяє бронежилети на типи:
- Тип А – м’які (гнучкі) бронежилети із захисною структурою на основі спеціальних тканин або нетканих матеріалів. До цього типу належать здебільшого бронежилети для відкритого та прихованого носіння, що захищають переважно від короткоствольної вогнепальної зброї.
- Тип Б – напівжорсткі бронежилети з базовою захисною структурою на основі спеціальних тканин або нетканих матеріалів з додатковими жорсткими захисними елементами. Розвинена внутрішня будова дозволяє користувачу таких бронежилетів адаптувати ступінь захисту залежно від рівня загроз та завдань. В них можна вставляти окремо бронепакети, окремо бронеплити, або поєднувати бронепакети з бронеплитами для посилення захисту.
- Тип В – жорсткі бронежилети із захисною структурою на основі жорстких захисних елементів. До цього типу належать так звані “плитоноски” – полегшені, у порівнянні з Типом Б, бронежилети куди встановлюються виключно бронеплити, без додавання м’якого балістичного захисту.
За конструкцією жорстких захисних елементів ДСТУ 8782:2018 (п. 5.1.3) поділяє бронежилети на види:
- 1-й вид – захисні елементи яких взаємнорухомі та стиковані між собою або розташовані з утворенням перекриття.
- 2-й вид – захисний елемент яких виконано у вигляді цілісної пластини чи моноблока, який складається з нерухомих відносно одна одної та стикованих між собою окремих пластин.
За захисними властивостями ДСТУ 8782:2018 (п. 5.2.1) поділяє бронежилети на основні класи:
| Клас захисту | Калібр за міжнародним позначенням патронів відповідно до Постійної Міжнародної Комісії з випробувань ручної вогнепальної зброї (TDCC C.I.P.) | Тип та умовне позначення кулі за індексом Центрального ракетно-артилерійського управління Збройних Сил (ЦРАУ ЗС) України | Маса кулі, г | Дистанція обстрілу, м | Швидкість кулі, м/с |
| 1 | 9 х 18 мм, (9 mm Makarov) 9 х 19 мм, (9 mm Luger, 9mm Para(bellum), 9 x 19 (mm) | Пст. (57-Н-181с) FMJ RN SC | 5,9 8 | 5 5 | 335±10 400±10 |
| 2 | 7,62 x 25 мм, (7,62 x 25 Tokarev) | Пст. (57-Н-134с) | 5,5 | 5 | 430±15 |
| 3 | 5,45 х 39 мм, (5,45 х 39) 7,62 х 39 мм, (7,62 х 39) | ПС, (7Н6) ПС, (57-Н-231) | 3,4 7,9 | 10 10 | 910±15 730±15 |
| 4 | 5,45 х 39 мм, (5,45 х 39) 7,62 х 54 мм, (7,62 х 54 R) | ПП, (7Н10) ЛПС, (57-Н-232с) | 3,6 9,6 | 10 10 | 910±15 850±15 |
| 5 | 7,62 х 39 мм, (7,62 х 39) 7,62 х 54 мм, (7,62 х 54 R) | БЗ, (57-БЗ-231) ЛПС, (57-Н-232с) | 7,4 9,6 | 10 10 | 745±15 850±15 |
| 6 | 7,62 х 54 мм, (7,62 х 54 R) | Б-32, (7Б3-323) | 9,6 | 10 | 850±15 |
В таблиці вище використовуються наступні скорочення та позначення:
- Б-32 – куля бронебійно-запалювальна зі сталевим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- БЗ – куля бронебійно-запалювальна з термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- ЛПС – легка куля зі сталевим не термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- Пст – пістолетна куля зі сталевим не термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- ПС – куля зі сталевим термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- ПП – куля з термозміцненим осердям у сталевій (біметалевій) оболонці.
- FMJ RN SC – куля із суцільнометалевою оболонкою з мідного сплаву з носовою частиною напівсферичної форми з м’яким (свинцевим) осердям (познака згідно з NIJ 0101.06).
За захисними властивостями ДСТУ 8782:2018 (п. 5.2.2) поділяє бронежилети на спеціальні класи:
| Клас захисту | Засіб ураження | Характеристика засобу ураження |
| CX | Холодна зброя (ніж, шило) | Енергія удару 40 Дж |
| CM | Мисливський патрон 12-го калібру (куля Brenneke Silver, свинцева без оболонки) | Маса кулі – 39 г. Швидкість кулі – 400±15 м/с. Дистанція обстрілу – 10 м. |
| CO | Уламки снарядів, мін або ручних гранат | Визначаються відповідно до нормативного документа виробника та/чи умов контракту (договору). |
Завдяки міжнародним закупівлям, допомозі країн-партнерів, діяльності волонтерських фондів, старанням окремих постачальників та небайдужих громадян, в Україні можна натрапити на зразки бронезахисту іноземного походження. Оскільки вироблені вони поза територією нашої країни, то з ДСТУ 8782:2018 їх захисні властивості не узгоджені.
Методи випробувань, калібри набоїв, що використовуються для тестових відстрілів, та класи бронезахисту іноземного походження регулюються здебільшого стандартами країн-виробників цих засобів. Для прикладу, у Великобританії – це стандарт HOSDB Body Armor Standart, в Німеччині – TR Ballistishe Schutzwesten, в Польщі – PN-V-87000:2011, в росії – ГОСТ Р 50744-95, в США – NIJ 0101.06. З детальними описами класів бронезахисту та відповідними їм боєприпасами можна ознайомитися в додатках А, Б, В, Г, Д до ДСТУ 8782:2018.
Нижче я наведу класи бронезахисту, відповідно до стандарту Національного Інституту Юстиції (National Institute of Justice) США Ballistic Resistance of Body Armor (NIJ 0101.06), як одного з найбільш часто використовуваних. Порівняно з попередньою версією стандарту NIJ 0101.04, NIJ 0101.06 висуває вищі вимоги щодо швидкості куль та має зміни в методах проведення випробувань. Тому не всі вироби, що мають класи відповідно NIJ 0101.04 можуть отримати еквівалентні їм класи за стандартом NIJ 0101.06.
| Клас захисту | Калібр | Маса кулі, г | Дистанція обстрілу, м | Швидкість кулі, м/с |
| IIA | 9 mm FMJ RN 0.40 S&W FMJ | 8,0 11,7 | 5 5 | 373±9,1 352±9,1 |
| II | 9 mm FMJ RN 0.357 Magnum JSP | 8,0 10,0 | 5 5 | 398±9,1 436±9,1 |
| IIIA | 0.357 SIG FMJ FN 0.44 Magnum SJHP | 8,1 15,6 | 5 5 | 448±9,1 436±9,1 |
| III | 7.62 х 51 мм (7,62 mm FMJ, M80) | 9,6 | 15 | 847±9,1 |
| IV | 7.62 х 63 мм (0.30 mm AP, M2 AP) | 10,8 | 15 | 878±9,1 |
| Special Type | Інші засоби ураження |
Як можете бачити в ході випробувань за ДСТУ 8782:2018 та NIJ 0101.06 класи бронезахисту визначаються різними типами та калібрами куль, тому вони не мають прямої офіційної відповідності. Проте якщо для власного розуміння вам потрібна хоч якась прив’язка цих двох стандартів, то нижче наведена таблиця їх приблизного порівняння.
| ДСТУ 8782:2018 | NIJ 0101.06 |
| 1 | IIIA |
| 4 | III |
| 6 | IV |
Також маю зауважити, що в таблицях вище наведені кулі та калібри, випробування якими проводяться в контрольованих умовах науково-дослідних установ, криміналістичних центрів та виробничих лабораторій. В них контрольні відстріли проводяться переважно з дистанцій у 5-15 метрів, на яких кулі набувають зазначених в таблицях швидкостей.
В реальних же умовах до вибору боєприпасів, дистанції обстрілу та швидкості куль додається ще велика кількість змінних величин, включаючи більші відстані, напрямки вітру, опади, кути потрапляння боєприпасів в засоби бронезахисту, рикошети від інших поверхонь, зміни швидкості польоту та обертання куль, кількість та близькість потраплянь тощо. Тому в неконтрольованих середовищах непоодинокі випадки коли бронежилети нижчих класів затримують боєприпаси вищих класів, і навпаки.
Тому класи бронезахисту та тривкість бронежилетів до певних калібрів зброї раджу сприймати суто як лабораторну величину, яку зручно використовувати для порівняння. А от що я раджу запам’ятати так це наступні тези щодо класів бронезахисту:
- Класи бронезахисту та їх цифровий показник без уточнення стандарту випробування – це просто цифра. В таблицях вище ви бачили, що і ДСТУ 8782:2018, і NIJ 0101.06 мають класи з 2 по 4, проте вони не узгоджені, й залежно від стандарту протистояти така броня може геть різним калібрам та типам боєприпасів. Звертайте на це увагу!
- Елемент бронезахисту, який тестований на відповідність певному стандарту, має мати сертифікат відповідності, виданий компетентним сертифікаційним, криміналістичним чи науково-дослідним центром, де буде зазначений перебіг та умови проведення випробування та відповідні висновки.
- Ідеально якщо такий сертифікат буде надано конкретно на партію вашого елемента бронезахисту, а дата проведення буде близькою до дати купівлі. Думаю, всі розуміють, що за кілька років після проведення сертифікаційного відстрілу виробник вже кілька разів міг змінити сировину, технологічний процес виробництва та процес контролю якості, тому не факт, що дані сертифікаційного випробування досі актуальні.
- Звертайте увагу на класи бронезахисту, відповідні сертифікати, установи та дати проведення випробувань при купівлі засобів бронезахисту.
- Також звертайте увагу на дату виробництва та термін придатності засобів захисту. Так, деякі з них можуть мати термін придатності, і ми ще повернемося до цього питання, коли говоритимемо про матеріали, що застосовуються при їх виробництві.
- Краще утримайтеся від купівлі вживаних засобів захисту, та бронезахисту з рук, особливо якщо не можете довіряти їх джерелу.
- Не купуйте броню, що не має зазначення виробника, класу захисту, стандарту випробування, дати виготовлення тощо. “Була бирка, відпала, але писала наче четвертий клас” – це не ті знання, які вам потрібні про власну броню.
Тож, сподіваюся, тепер ви дещо поглибили свої знання про класи бронезахисту, як вони визначаються, та на що впливають.
Залишити відповідь