Безпечні анкерні точки: кути

Кути – не менш важливий аспект організації безпечної анкерної точки, як і решта принципів з акроніма SERENE.

Слідуючи принципам Equalized (“зрівноважений”) та Redundant (“дубльований”) з акроніма SERENE, ваша анкерна точка має базуватися мінімум на двох незалежних опорах чи закладних пристроях (закладних, френдах, гексах тощо). Разом із тим обидві ці точки мають бути навантажені рівномірно, щоб у випадку зриву вони брали на себе однакові сили, мінімізуючи ризик втрати однієї з точок.

Дуже добре коли дві відповідні опори чи тріщини для встановлення закладних пристроїв знаходяться на одному рівні й неподалік одна від одної. Але в реальності життя це скоріше виключення, ніж правило. Відповідно частіше вам доведеться організовувати анкерну точку в не дуже відповідних для цього умовах. Тож тут окрім принципів SERENE вам доведеться брати до уваги ще одну важливу змінну – кути між вашими точками.

Саме кути визначають яке навантаження прийдеться на кожну з точок. На щастя вам не доведеться рахувати всі можливі змінні величини для кожної окремої анкерної точки. Більшість важливих розрахунків вже була проведена до нас. Тож нам можна просто ознайомитися з їх результатами та висновками. До слова, доволі ілюстративним прикладом таких досліджень від Rope Rigging Academy можна ознайомитися в цьому відео.

А поки припустімо, що у нас є вантаж, що висить на мотузці, яка прикріплена до страхувальної станції на двох точках. Для простоти обрахунків й ілюстративності прикладу, припустімо що вага вантажу складає 100 кілограмів, як і в нашій публікації про фактор зриву. Обидві точки цієї страхувальної станції навантажені рівномірно.

При спробі змінити кути між анкерними стропами, зберігаючи при цьому рівномірне завантаження кожної з них, ми можемо очікувати на наступні результати.

Як можна бачити з результатів таблиці, при зміні кута на цілих 60 градусів (30-90°) навантаження, що приходиться на кожну з точок, змінилося всього на 20%, що не так вже й критично. При куті між точками в 120° на кожну з них приходиться навантаження, що приблизно дорівнює вазі тіла (100%). При куті в 150° навантаження на точках перевищує вагу підвішеного вантажу у два рази (~200%). Зверніть увагу як відсоток навантаження різко збільшився після того, як кути перевищили 120°. При подальшому збільшенні понад 150° динаміка цих збільшень росте ще стрімкіше. Для прикладу, при збільшенні кута всього на 2 градуси до 152°, відсоток навантаження на кожній з точок буде складати вже 300%, а при 180° – цілих 400%.

Тож які висновки варто зробити з цих даних:

• Зміна кута в межах 30-90° несуттєво впливає на розподіл навантаження між точками. Не варто перевищувати ці межі.
• Зміна кута понад 120° суттєво впливає на розподіл навантаження між точками. Уникайте таких кутів.
• Намагайтеся використовувати зрівноважені анкерні точки, в яких напрям основної мотузки поділяє кут між точками рівно навпіл. так навантаження між ними буде розподілятися рівномірно. Інакше відсоток навантаження на кожну з точок буде розподілятися нерівномірно, що може призвести до перевантаження однієї з них.

Тепер, коли ми ознайомилися з впливом кутів на розподіл навантаження між точками, у вас має виникнути не менш важливе питання – а як же вимірювати й контролювати їх в польових умовах?

Ні, носити за собою транспортир та вимірювати ним кути між стропами анкерних петель не потрібно. На щастя, всі необхідні інструменти вже при вас. Медичні працівники, спортсмени та художники, які сьогодні ближче пов’язані з тілом людини, давно знають про існування певних пропорцій, що закладені в будову нашого тіла. Ці ж пропорції були відомі й давнім людям, які прив’язали багато одиниць вимірювання до тіла людини. Згадайте хоча б дюйми, фути, лікті та сажні. Присутні в нашому тілі й певні прив’язки до основних кутів. І якщо ви про них ще не знали – дозвольте я вам їх представлю.

Кут між мізинцем та безіменним пальцем руки складає приблизно 30°. Те саме значення знаходиться й між нашим вказівним та середнім пальцями. Тож коли наступного разу показуватимете “знак перемоги” (від англ. V – victory), то знайте, що ви одночасно демонструєте кут 30°.

Кут між мізинцем і середнім пальцем складає приблизно 45°.

Кут між мізинцем та вказівним пальцем складає близько 60°.

А от з кутом між мізинцем та великим пальцем все не так однозначно. Якщо ви складете чотири пальці руки разом, й висунете лише великий, то між ним і долонею кут складатиме приблизно 90°. А от якщо ви розгорнете всі пальці долоні як на фото вище, то кут між мізинцем та великим пальцями складе близько 120°.

Як можете бачити, кисть вашої руки забезпечує вам імпровізований вимірювальний пристрій для визначення безпечного діапазону кутів (30-90°), а також максимально допустимого значення (120°), при якому навантаження на кожній точці буде дорівнювати вазі вантажу. Як ви вже зрозуміли, збільшувати кути понад 120° доволі небезпечно. Тому все, що не можна виміряти буквально “на пальцях” – недопустиме для вас, і таких кутів варто уникати. Зрозуміло, що вимірювання “на пальцях” не забезпечить вам необхідної точності для розрізнення 60° і 63°. Але допоки ви не перетинаєте межу в 90° – ви в безпечній зоні, тож точність до одного градуса вам і не потрібна.

Сподіваюся, тепер ви розумієте як кути впливають на ваші страхувальні станції, а також як організовувати безпечні анкерні точки з урахуванням цих кутів на практиці.