Гіпотермія: діагностика

У нашій попередній статті ми вже розповідали що таке гіпотермія, та чим небезпечний цей стан. Разом з тим ми писали про симптоми та ступені гіпотермії, але докладно не зупинялися на них. Тож, пропоную це виправити.

Гіпотермія: діагностика - secretsquirrel.com.ua

За умов тривалого перебування в польових умовах при низьких температурах люди, навіть на власному організмі, не можуть визначити початок розвитку гіпотермії, або навпаки, свій стан помилково вважають гіпотермією, коли до неї, насправді, ще далеко. Втім, розуміння що таке гіпотермія і як її можна однозначно розпізнати вельми важливе, адже вчасна протидія може зупинити подальше погіршення вашого стану.

В польових умовах при вас не завжди буде термометр, аби визначити ступінь гіпотермії відповідно до симптомів з нашої попередньої статті, тож радимо використовувати альтернативний метод, який не потребує жодних вимірювальних пристроїв. Для цього вам знадобиться лише розуміння наступних принципів.

Як визначити гіпотермію?

Гіпотермія: діагностика - secretsquirrel.com.ua

Для діагностування гіпотермії та визначення її ступеня вам знадобиться звернути увагу на чотири ключові показники: наявність свідомості, ступінь рухливості, наявність тремтіння та реакції у потерпілого. На схемі вище ці показники зображені чотирма концентричними колами, якими треба рухатися у напрямку ззовні-всередину, а якість цих показників дозволить вам визначити ступінь гіпотермії, які умовно розбивають ці кола на чотири рівні сегменти, і поділяються на:

  • Переохолодження (не гіпотермія!).
  • Легка гіпотермія (1-й ступінь).
  • Помірна гіпотермія (2-й ступінь).
  • Важка гіпотермія (3-й ступінь).

Почнімо з лівого верхнього сегмента, і просуватимемося за рухом годинникової стрілки, щоб краще зрозуміти як діє дана схема та визначення ступенів за нею.

Переохолодження

  • Свідомість: присутня.
  • Рухливість: нормальна, або не суттєво обмежена (наприклад, потерпілий не може зімкнути кінчики мізинця та великого пальця однієї руки, решта моторних функцій діє нормально).
  • Тремтіння: присутнє, виражене відчуттям ознобу та несуттєвим тремтінням, яке проходить якщо свідомо розслабити м’язи.
  • Реакція: присутня, потерпілий адекватно реагує на всі види збудників з навколишнього середовища.

Як бачите, по всіх чотирьох показниках стан потерпілого мало чим відрізняється від норми, та від поведінки людини, яка просто змерзла. Втім, аби попередити можливий перехід стану у легку гіпотермію, на даному етапі можна вдатися до наступних дій:

  • Зменшити подальшу втрату тепла (переведіть потерпілого у приміщення, додайте шари сухого одягу, створіть мікроклімат тощо). Для цього проаналізуйте які механізми втрати тепла діють на потерпілого, та як їх можна знизити. У цьому вам допоможе наша публікація «Температурний баланс«.
  • Вжити висококалорійну їжу чи напої. Це відновить рівень енергії, яку організм далі використовуватиме для підтримання сталої температури.
  • Виконати вправи для зігрівання, чи рухатися активніше. Для прикладу можна поприсідати, або відмахавати руки у плечовому суставі, що прискорить кровообіг та дозволить відігріти пальці, Фізичні навантаження підвищують температуру м’язів, тож можна використати цю особливість собі на користь.

Легка гіпотермія

  • Свідомість: присутня.
  • Рухливість: порушена. Заклякання пальців, цілих кінцівок чи їх частин.
  • Тремтіння: присутнє, сильніше у порівнянні з переохолодженням.
  • Реакція: присутня, потерпілий адекватно реагує на всі види збудників з навколишнього середовища.

На даному етапі помітно погіршуються рухливість та тремтіння, проте на першому ступені гіпотермії потерпілого легше всього повернути до нормального стану, вдавшись до наступних дій:

  • Поводитися з потерпілим обережно, та уникати різких рухів.
  • Утеплити потерпілого, чи створити бар’єр для вологи (використайте наявний одяг, чи рятувальну ковдру).
  • Зігрівати верхню частину тулубу (використайте активне зігрівання чи хімічні обігрівачі).
  • Вжити висококалорійну їжу чи напої.
  • Посадити чи покласти потерпілого, аби він відпочив протягом 30 хвилин.
  • Спостерігати за станом потерпілого протягом відпочинку, та якщо покращення стану не помітне — перевести його у тепле приміщення, евакуювати з польових умов.

Помірна гіпотермія

  • Свідомість: присутня.
  • Рухливість: порушена. Заклякання пальців, цілих кінцівок чи їх частин, легкі судоми.
  • Тремтіння: відсутнє.
  • Реакція: відсутня. Потерпілий не реагує на подразники з навколишнього середовища, але ще в свідомості.

Перехід на даний етап позначається зупинкою рефлекторного тремтіння та порушеннями реакцій на зовнішні подразники. Потерпілий поводиться як людина, що дуже сильно хоче спати: не реагує на звукові та світлові подразники, проте приходить до тями при тактильному впливі. Дуже важливо не плутати цей стан з намаганнями заснути, а також вдатися до наступних заходів:

  • Поводитися з потерпілим обережно, та уникати різких рухів.
  • Тримати в горизонтальному положенні.
  • Не дозволяти потерпілому стояти чи ходити.
  • Не вживати їжу чи напої.
  • Утеплити потерпілого, чи створити бар’єр для вологи (використайте наявний одяг, чи рятувальну ковдру).
  • Зігрівати верхню частину тулубу (використайте активне зігрівання чи хімічні обігрівачі).
  • Евакуювати з польових умов обережно, бажано у повільний та контрольований метод.

Важка гіпотермія

  • Свідомість: відсутня.
  • Рухливість: порушена. Заклякання пальців, цілих кінцівок чи їх частин, судоми, обмороження.
  • Тремтіння: відсутнє.
  • Реакція: відсутня. Потерпілий не реагує на подразники з навколишнього середовища.

При подальшому впливі холоду стан потерпілого погіршується до 3-го ступеня гіпотермії, який супроводжується повною втратою свідомості. В умовах низьких та екстремально низьких температур при відсутності інших ушкоджень чи травм, якщо потерпілий втрачає свідомість — варто підозрювати саме цей стан, і негайно вдаватися до наступних дій:

  • Усіх заходів, що й для помірної гіпотермії.
  • Якщо відсутні ознаки життя: перевірити пульс та допомогти з диханням протягом 1 хвилини, оцінити пульс за допомогою кардіомонітора (при наявності).
  • Якщо відсутнє дихання\пульс: проводити серцево-легеневу реанімацію.
  • Евакуювати з польових умов обережно та якомога швидше.

Як бачите, знаючи показники, на які варто звертати увагу, гіпотермія у вас чи ваших супутників виявляється значно простіше. А правильно діагностуючи її ступінь, ви можете швидше переходити до відповідних дій при наданні першої допомоги.

Не забувайте про схему з цієї публікації, підбирайте одяг відповідно до погоди і безпечних вам зимових мандрів!

MAD

Однажды MAD устал собирать полезную информацию о туризме, выживании и снаряжении в блокноты, записывать цитаты на бумажках, добавлять закладки в сети, и откладывать полезные статьи на потом ... Вот тогда он и решил запустить SECRET SQUIRREL, на страницах которого Вы сейчас находитесь. Что из этого получилось - судить Вам

Читайте также: