Знезараження води

У нашій попередній публікації ми концентрувалися на небезпеках, що можуть очікувати на вас у воді. Сьогодні ж звернемо увагу за знезараження води та способи, якими цих небезпек можна позбутися.

Знезараження води: фільтрація, кип'ятіння, хімічний вплив

Знезараження води, включаючи воду, що надходить до наших кранів, — це комплексний та складний процес. До нього зазвичай входять кілька етапів впливу на фізичному (фільтрація, коагуляція, опромінення ультрафіолетом тощо) та хімічному (хлором, озоном, іонами важких металів тощо) рівнях. Незалежно від їх кількості та послідовності, головна мета цих впливів — видалити, вбити чи послабити забрудники води, які ми перераховували в попередній публікації.

При всьому різноманітті сучасних способів знезараження води, більшість із них потребує суттєвих витрат енергії та реагентів. Попри ефективність ви не зможете застосувати їх у польових умовах. Тому ми зупинимося переважно на тих способах, які доступні з мінімумом попередньої підготовки.

Фільтрація

Вода очищена від мулу, водоростей, іржі й частини мікроорганізмів дійсно стає прозорішою та приємнішою на смак. Але якщо ви досі вірите, що пропускання води через фільтр для грубого очищення забезпечує вас абсолютно чистою та безпечною для вживання водою — мені доведеться вас розчарувати.

Конструктивно фільтри для грубого очищення води не дозволяють зі 100% гарантією очистити воду від усіх забрудників, особливо вірусів, гербіцидів чи пестицидів. І це не тому, що ці фільтри такі погані, а тому, що матеріали всередині них не можуть затримувати настільки дрібні часточки.

Знезараження води: фільтрація

Більшість таких фільтрів для грубого очищення води використовують картриджі з порожнистими волокнистими мембранами (hollow fiber membrane). Така мембрана — це масив крихітних трубок, внутрішні й зовнішні поверхні яких з’єднуються великою кількістю пор. Можете уявити мікроскопічну трубочку для коктейлів, по всій довжині якої пробили багато отворів, і намагаються пролити через неї воду. Вода з неї буде сочитися крізь усі отвори, а будь-які часточки більші за розмірами ніж діаметр пори — залишатимуться всередині.

Так от діаметр пор мембран сучасних фільтрів коливається в межах 0,3 — 0,1 мікрона. Цього достатньо для затримування більшості найпростіших і бактерій. Саме тому виробники фільтрів, коли говорять про їх ефективність, часто наголошують, що вони справляються з 99% бактерій, не згадуючи віруси. Розміри вірусів часто складають 0,004 мікрона, тож вони безперешкодно просочуються крізь пори мембранних фільтрів.

Окрім вірусів, мікроскопічні розміри мають ще й пестициди та гербіциди. Затримувати їх фільтр здатний лише у тому випадку, коли його конструкцією передбачена капсула з активованим вугіллям, яка знаходиться перед, або одразу поза основною мембраною. Активоване вугілля — пориста структура з високою абсорбцією, яка буквально «витягує» найдрібніші забрудники із води.

Крім мембранних та вугільних фільтрів існують ще й керамічні. Діють вони за тим же принципом пропускання води крізь пори. Діаметр цих пор становить менш як 0,1 мікрона, тож вони потребують створення додаткового тиску. Для цього зазвичай використовуються електричні чи механічні помпи. Якщо вас не зупиняють відсутність самостійного фільтрування під дією сили тяжіння, більші розміри та вага, а також вартість — вони точно варті вашої уваги через вищу ефективність фільтрації.

Сподіваюся, мені вдалося переконати вас, що компактний мембранний фільтр — це не «срібна куля» на всі випадки, яка гарантовано очищує воду від усього, що в ній може бути. З цієї причини я б не радив вам пити крізь них напряму з джерел брудної води, як це часто показують в їх рекламі. Натомість краще поєднуйте їх з іншими способами знезараження води.

Кип’ятіння

Насправді вважати кип’ятіння методом очищенняводи теж можна вельми умовно. Воно ніяк не впливає на домішки великого розміру: мул, водорості, спори, пилок тощо. Якщо для кип’ятіння ви наберете каламутної води з водоростями — на виході ви отримаєте таку саме каламутну воду, лише гарячу. Колір, смак чи запах цієї води від цього не зміняться.

Тому варто кип’ятити лише ту воду, яка вже пройшла попереднє очищення шляхом фільтрації чи коагуляції. Це суттєво зменшує кількість домішок та мікрофлори, з якими вам доведеться боротись. Далі суть впливу доволі проста.

Більшість видів найпростіших, бактерій та вірусів, що живуть у водному середовищі, вельми чуттєві до температури цього середовища. Підвищення його температури збільшує шанси послаблення, або й повної загибелі небезпечної мікрофлори. Наш організм під час хвороби діє за тим само принципом — підвищує власну температуру, аби середовище стало непридатним для розвитку мікроорганізмів. Тож при кип’ятінні ми відтворюємо цей процес у відповідному контейнері. Як його вибирати ми ще розкажемо у наступній публікації.

Знезараження води: кип'ятіння

Наразі раджу вам мати при собі два контейнери для води: умовно «брудний» та «чистий». «Брудним» ви будете збирати неочищену воду із можливих джерел та кип’ятити її, а в «чистому» — зберігати та транспортувати безпечну для вживання воду. Таким чином чиста вода не буде контактувати з брудною до її обробки. Також ви не будете обмежені місткістю лише одного контейнера. Якщо ви обмежені в об’ємі та вазі, тоді роль «брудного» контейнера може використовувати горнятко з нержавіючої сталі, а чистого — пластикова фляга.

Хімічний вплив

Як ви пам’ятаєте, віруси вільно проходять крізь пори мембранних фільтрів. Тут в пригоді стає кип’ятіння, яке вбиває більшу частину таких вірусів. Проте кип’ятіння, на жаль, може бути вам не доступне з ряду причин: заборона на розведення вогню, відсутність часу чи ресурсів для кип’ятіння, зміщення точки кипіння на великих висотах, демаскування вогнищем під час бойових дій тощо. В таких випадках для знезараження води вам доведеться міняти кип’ятіння на хімічний вплив.

Знезараження води: хімічний вплив

Наразі доступна велика кількість таблеток та рідин для хімічного знезараження води. Серед найбільш розповсюджених дієвих речовин у них ви можете знайти: йод (iodine), хлор (chlorine) та діоксид хлору (chlorine dioxide). І тут варто знати з якими забрудниками може впоратися кожна із них.

Деякі види бактерій та вірусів стійкі до певних хімічних речовин. Наприклад, вірус гепатиту типу «А» має виражену резистентність до хлору, тому засоби з цією дієвою речовиною проти нього малоефективні.

Найзручнішою формою випуску для таких засобів я вважаю таблетки. Вони розчиняються і діють не так швидко як краплі, але правильне дозування з ними більш передбачуване. Одна таблетка на один літр води — важко помилитися, і не потрібні додаткові засоби типу піпеток, мірних кришок тощо. Якщо ваш контейнер для зберігання води ще й близький за об’ємами до літра — то і додатково рахувати нічого не треба. Закинути, розмішати та почекати.

Чекати критично важливо тому, що хімічні засоби для знезараження води мають відкладений ефект. Проміжок часу залежить від виробника і концентрації, та може складати близько 4 годин. Мікроорганізми не вмирають від контакту з дієвою речовиною миттєво. Певний час йде на розповсюдження речовини по воді, підвищення рівня концентрації, контакту з мікроорганізмами й розчинювання до безпечних для людини рівнів. Це дещо обмежує вас у використанні наявних водних запасів, але поспішати не варто.

Смакові якості після застосування хімічних засобів для знезараження води часто не найкращі, адже вона сильно нагадує воду з басейну. Але якщо кип’ятити немає можливості — краще так, ніж із вірусами. А для розв’язання проблем зі смаком можна також придбати нейтралізатор.

І ще кілька слів для тих, хто не схильний купляти промислові засоби хімічного знезараження води, а розчиняє йод, відбілювач чи марганець у воді. Тут у мене два питання: «А воно вам треба?» і «Чи зможете ви на 100% витримати дозування у польових умовах?». Я, наприклад, не впевнений.

Це все потужні хімічні сполуки, які ви будете заливати у себе разом із водою. При перевищенні дозування ви дійсно вб’єте всю заразу, а разом із нею ще й слизову оболонку шлунку чи кишківника. «Блідо-рожевий» колір розчину марганцю він блідий і рожевий для кожного ока по-різному, а на додачу кришталики марганцю можуть розчинятися у воді не повністю, і оком ви цього ніколи не побачите. А коли такий кришталик осяде на стінку вашого шлунку — ви точно отримаєте виразку, лікувати яку буде вельми не просто.

Сподіваюсь, зрозуміло, що йод, відбілювач та марганець нічого спільного зі знезараженням води у польових умовах не мають, і лише наражають вас на непотрібний ризик. Залиште ці методи до падіння цивілізації, якщо воно взагалі коли-небудь настане. А до тієї пори — крамниці з таблетками для знезараження води все ще працюють.

З засобами хімічного впливу наразі все, тож коротке резюме:

  • Плануйте місця і способи поповнення запасів води завчасно. Знайте про ці місця, і пов’язані із ними небезпеки.
  • Якщо у вас є можливість забезпечення водою у пляшках — не варто нею нехтувати.
  • Якщо така можливість відсутня — сприймайте будь-яку воду з навколишнього середовища як потенційно небезпечну.
  • Комбінуйте кілька способів знезараження води: фільтрація + кип’ятіння, фільтрація + хімічний вплив, коагуляція + хімічний вплив тощо.
  • Придбайте компактний мембранний фільтр для води на випадок непередбачуваних та надзвичайних обставин.
  • Знайте обмеження свого фільтра: розмір пор, наявність вугільного ступеня, ресурс, необхідність зворотного промивання, правила обслуговування тощо.
  • Майте при собі контейнер придатний для кип’ятіння.
  • Хімічне знезараження води проводьте виключно промисловими засобами з дотриманням дозувань.
  • Не використовуйте розчин йоду, марганцю чи відбілювачу для знезараження води — це небезпечно.

MAD

Однажды MAD устал собирать полезную информацию о туризме, выживании и снаряжении в блокноты, записывать цитаты на бумажках, добавлять закладки в сети, и откладывать полезные статьи на потом ... Вот тогда он и решил запустить SECRET SQUIRREL, на страницах которого Вы сейчас находитесь. Что из этого получилось - судить Вам

Читайте также: