Репітер – важливий елемент радіоаматорської інфраструктури, доступ до якого ви отримуєте разом з отриманням дозволу на користування аматорською радіостанцією.
В наших нещодавніх публікаціях я вже кілька разів згадував, що сертифікат радіоаматора, окрім легального права користуватися аматорськими радіочастотами, забезпечує вам доступ до певної інфраструктури. Найбільш поширений її представник – репітер, з яким ми й познайомимося сьогодні.
Що таке репітер?
Для більшості любителів-новачків та тих, хто лише починає знайомитися з радіозв’язком, репітер зазвичай здається чимось незрозумілим і ледве не магічним. Довкола їх використання виникає багато питань стосовно принципів роботи, типів, частот, а також налаштувань власного обладнання для роботи через репітер. Тому я й вирішив включити цю тему в наш цикл статей, що присвячений отриманню дозволу на користування аматорською радіостанцією.
Тож, як свідчить сама назва, ретранслятор чи репітер, від англ. “to repeat” – це повторювач радіосигналу. На світанку епохи радіо для встановлення особливо віддалених зв’язків часто використовувалися проміжні радіовузли, які розташовувалися в місцях перетину зон покриття двох віддалених станцій. Віддалені станції не могли зв’язатися безпосередньо, але кожна з них могла викликати проміжний вузол. Тож відправники викликали проміжні вузли, передавали своє повідомлення й вказували позивний кореспондента, якому це повідомлення адресувалося. Після цього проміжний вузол викликав отримувача повідомлення, виконуючи роль посередника та повторювача сигналу в такій комунікації.
В деяких випадках, особливо при надзвичайних ситуаціях, такий спосіб обміну інформацією застосовується й сьогодні. Як ви розумієте, такі фактори як різниця в часі та необхідність постійної присутності людей на проміжному вузлі не дуже сприяють ефективності таких зв’язків. Саме тому люди вже давно прагнули оптимізувати цей процес, результатом чого стали автоматизовані репітери. Сьогодні, залежно від розміщення та типу репітера, повторений сигнал навіть може набувати нових властивостей, але перш ніж вдаватися у подробиці розгляньмо мету використання репітеру.
Навіщо використовують репітер?
На зображенні вище ми бачимо невелику область місцевості, на якій знаходяться чотири користувачі аматорських радіостанцій. Виходячи з особливостей рельєфу та забудови, шанси на встановлення безпосереднього зв’язку в цьому прикладі є лише у пари Charlie – Delta. Вони знаходяться на відносно невеликій відстані один від одного, й озеро, що знаходиться між ними не є суттєвою завадою для проходження радіохвиль. Зв’язок в парах Alpha – Bravo та Bravo – Delta неможливий через присутність природних перепон у вигляді гірських хребтів, а зв’язку в парі Alpha – Charlie заважає щільна міська забудова з великою кількістю радіоперешкод.
Щодо зв’язку в парах Alpha – Delta та Bravo – Charlie, то його шанси теж не високі через велику відстань між кореспондентами, й вимагатиме збільшення потужності передавачів. Для цього знадобиться відповідне обладнання, аматорські категорії й збільшення рівня енерговикористання.
Але зв’язок між цими користувачами все ж можливий і без збільшення потужності передавачів. Тут за діло й береться репітер.
Репітер краще за все встановлювати на природному чи штучному підвищенні, що збільшує зону його покриття і якість повтореного сигналу без потреби у використанні передавачів високої потужності. На місцевості з нашого прикладу таким місцем слугуватиме гірська вершина в центрі. Вона забезпечує необхідне підвищення й знаходиться на відносно однаковій відстані від всіх користувачів радіостанцій. Якщо всі вони налаштуються на роботу з цим репітером, то кожен з них зможе відправити на нього сигнал, а інші три кореспонденти почують його повторену версію.
В нашому прикладі як передавач в репітері може використовуватися така ж портативна радіостанція, оскільки її вихідної потужності вистачить для покриття необхідної відстані до кожного з кореспондентів. Решту зробить стратегічно вибране розміщення та підвищення репітера над поверхнею землі.
В реальності ж як репітери здебільшого використовують потужні передавачі до 100 Вт (залежно від потреб та особливостей місцевості) з якісним антенним обладнанням, що дозволяє повтореному сигналу набувати нових якостей. Такий репітер на вході може приймати сигнал вашої портативної радіостанції, а на виході модифікувати його в сигнал потужністю до 100 Вт, що суттєво розширює зону поширення вашого сигналу без жодних зусиль з вашої сторони.
Саме тому я й наголошував, що третя категорія радіоаматора, яка вже забезпечує вам доступ до легального використання репітерів, здатна покрити більшість ваших потреб щодо організації зв’язку на відстанях куди більших, ніж дозволяє потужність вашої портативної радіостанції.
Окрім потужності, внутрішні налаштування репітера можуть також впливати й на частоти, якими буде вестися ретрансляція вашого сигналу.
Які типи репітерів існують?
Залежно від того, на яких частотах репітер приймає та передає радіосигнали, його можна віднести до одного з типів, які зазначені нижче:
- Ехо-репітер (Echo Link\Repeater) – такі репітери, які ще доволі часто називають “папугами”, приймають і записують радіосигнали, а після припинення приймання одразу (рідше з невеличкою затримкою) передають записаний сигнал у радіоефір. За своєю суттю вони найбільше схожі на радіовузли-повторювачі, і часто навіть передають записані сигнали на тій само частоті, що й приймають. Застосовуються вони для розширення зони покриття певних станцій і часто встановлюються на їх межах. Так одна станція може передавати сигнал на ехо-репітер, що переноситиме цей сигнал далі від джерела. До речі, вежі FM-радіо та базові станції GSM\LTE здебільшого працюють за тим само принципом, передаючи сигнали абонента від однієї вежі до іншої.
- Однодіапазонний репітер (Single Band Link\Repeater) – автоматизований повторювач, що ретранслює сигнали однієї частоти на іншу частоту в межах одного діапазону VHF (136 – 174 MHz) чи UHF (400 – 480 MHz). Це, певно, найпоширеніший по всьому світу представник репітерів в аматорському сегменті.
- Крос-діапазонний репітер (Cross-Band Link\Repeater) – дводіапазонний повторювач, який ретранслює сигнали частот одного діапазону в частоти іншого діапазону (наприклад UHF -> VHF чи VHF -> UHF). Такі репітери можуть використовуватися для збільшення відстані між кореспондентами шляхом зміни діапазону, оскільки довгі низькочастотні хвилі краще поширюються на великі відстані. Окрім того, вони стали панацеєю для міжвідомчої взаємодії різноманітних груп, служб та агенцій. Уявіть собі серйозне лихо, локалізація якого залежить від злагоджених дій поліції, рятувальників та волонтерських організацій. При цьому поліція може використовувати VHF-рації, рятувальники – UHF-станції, а у волонтерів може опинитися цілий “вінегрет” з радіостанцій під безліцензійні та аматорські діапазони частот. За таких обставин пара крос-діапазонних репітерів може швидко допомогти всім говорити “на одній хвилі” без втрати часу й колосальних витрат на заміну обладнання цілих служб.
В рамках цієї статті я не буду вдаватися в існування симплексних та дуплексних репітерів, нюансів їх будови, внутрішніх процесів всередині повторювачів, використання однієї чи кількох антен тощо. Це інформація вже далеко не для новачків, й знадобиться вона здебільшого тим, хто вже наважився “підняти” свій репітер. На даному ж етапі нас більше цікавить використання вже наявний репітерів.
Як налаштувати рацію на роботу через репітер?
Коли ви хочете організувати безпосередній зв’язок з іншою станцією без використання репітера, то вам достатньо налаштувати обидві радіостанції на одну частоту й по черзі вести на ній приймання та передавання радіоповідомлень. Ваша портативна радіостанція не здатна приймати та передавати сигнали одночасно. Ви або слухаєте, або говорите – і такий зв’язок називається симплексом. Ті ж обмеження поширюються і на репітери, які теж не можуть одночасно приймати та передавати в одній частоті. Інакше б вони створювали радіозавади самі собі. Уявіть репітер як дві радіостанції (одна з яких приймає, а інша – передає) й зв’язки між ними, які дозволяють активувати передавання на другій станції у той же момент, як перша розпочинає приймання. Оскільки на одній частоті приймати та передавати одночасно немає можливості, тому другу станцію доводиться налаштовувати на іншу частоту.
Як я вже згадував вище, в аматорському світі ви найчастіше будете стикатися з однодіапазонними репітерами, які приймають та передають сигнали на різних частотах одного діапазона. Це приводить нас до поняття рознесення частот (offset). Це значення в мегагерцах, яке вказує на різницю між частотою приймання (Rx) і частотою передавання (Tx) репітера. Всі слухають те, що репітер видає, тому і ваша станція, і радіостанція вашого співбесідника мають бути налаштовані на вихідну частоту (Tx) репітера. Частоту передачі на вашій станції, та станції співбесідника доведеться налаштувати на частоту приймання (Rx) репітера, і він дублюватиме на частоті передачі (Tx) все, що ви скажете йому на частоті приймання (Rx). На більшості сучасних радіостанцій рознесення частот для роботи через репітери можна встановити в межах одного каналу.
Інфо
Для прикладу значення рознесення частот в портативній радіостанції Baofeng UV-5R встановлюється за допомогою пункту меню 26 – OFFSET, а його напрям (+\-) – в меню 25 – SFT-D. З розгорнутим описом меню цієї радіостанції можна ознайомитися в нашому огляді.
Я всіх чую, а вони мене – ні, чому так?
Ще одне з поширених питань, пов’язане з роботою через репітер, вказує на те, що налаштувавшись на потрібні частоти приймання (Rx) та передавання (Tx), користувач чує всі перемовини, що проходять через репітер, але при спробі вийти в ефір співбесідники не чують його. В більшості випадків така ситуація пов’язана з тим, що на репітері використовуються субтональні системи пригнічення перешкод. CTCSS чи DCS – це спеціальні тони встановленої частоти, які підмішуються до основного сигналу. Розпізнавши такий тон на частоті приймання (Rx), репітер “розуміє”, що звертаються саме до нього. У відповідь він відкриває ретрансляцію на частоті передавання (Tx). Якщо такий тон не виявлено – канал передачі всередині репітера залишається закритим, що дозволяє не транслювати шуми та радіозавади через репітер. Якщо всі ваші спроби “докричатися” до співрозмовників через репітер виявилися марними – перевірте відповідність CTCSS чи DCS тонів репітера на вашій радіостанції.
Інфо
Для прикладу керування субтонами портативної радіостанції Baofeng UV-5R для DCS виконується у пунктах меню 10 – R-DCS (приймання цифрового тона) і 12 – T-DCS (передавання цифрового тона), а для CTCSS – пунктами меню 11 – R-CTCS (приймання аналогового тона) і 13 – T-CTCS (передавання аналогового тона). З розгорнутим описом меню цієї радіостанції можна ознайомитися в нашому огляді.
Як знайти репітери поблизу мене?
Якщо, читаючи інформацію вище, ви вже надихнулися на організацію власного репітера задля розв’язання можливих проблем зі зв’язком, поспішаю вас розчарувати. Згідно з Регламентом аматорського радіозв’язку України, для самостійного запуску репітера, окрім проходження процедури оформлення сертифікату радіоаматора й присутності відповідного обладнання, вам також доведеться пройти процедуру узгодження та реєстрації репітера в УДЦР. Докладніше про це можна дізнатися з форми А3-6 у додатку 17 до Регламенту. Пов’язано це з тим, що робота репітерів підпорядковується плану використання радіочастот України, і УДЦР має пересвідчитися, що ваша ретрансляція не буде створювати завад роботі інших служб, які використовують вказані частоти, а також не буде транслювати ваші перемовини поза аматорськими радіочастотами України.
Тому логічніше пошукати існуючі аматорські репітери, що з викосою долею ймовірності вже присутні поблизу вас. Як? Починати пошуки я б радив рекомендованих для аматорських репітерів частот, що зазначені в таблицях 1,2,3 шістнадцятого додатку до Регламенту аматорського радіозв’язку України. Нижче наводжу ці таблиці.
Важливо!
Всі повідомлення на частотах репітера починаються з оголошення вашого радіоаматорського позивного. Тож якщо ви не пройшли процедуру його отримання і не маєте власного дозволу – навіть не намагайтеся цього робити! Без позивного ви в кращому випадку можете послухати місцеві переговори на репітері, а якщо хочете самостійно ним користуватися – отримуйте дозвіл!
Радіоканали ретрансляторів аматорського радіозв’язку в діапазоні 145 МГц
(рознесення частот приймання та передавання – 600 кГц)
Номер каналу (актуальна номенклатура) | Номер каналу (застаріла номенклатура) | Частота приймання (Rx, мГц) | Частота передавання (Tx, мГц) |
RV48 | R0 | 145.000 | 145.600 |
RV49 | R0X | 145.0125 | 145.6125 |
RV50 | R1 | 145.025 | 145.625 |
RV51 | R1X | 145.0375 | 145.6375 |
RV52 | R2 | 145.050 | 145.650 |
RV53 | R2X | 145.0625 | 145.6625 |
RV54 | R3 | 145.075 | 145.675 |
RV55 | R3X | 145.0875 | 145.6875 |
RV56 | R4 | 145.100 | 145.700 |
RV57 | R4X | 145.1125 | 145.7125 |
RV58 | R5 | 145.125 | 145.725 |
RV59 | R5X | 145.1375 | 145.7375 |
RV60 | R6 | 145.150 | 145.750 |
RV61 | R6X | 145.1625 | 145.7625 |
RV62 | R7 | 145.175 | 145.775 |
RV63 | R7X | 145.1875 | 145.7875 |
RV64 | R8 | 145.200 | 145.800 |
RV65 | R8X | 145.2125 | 145.8125 |
Радіоканали ретрансляторів аматорського радіозв’язку в діапазоні 435 МГц
(рознесення частот приймання та передавання – 1,6 МГц)
Номер каналу (актуальна номенклатура) | Номер каналу (застаріла номенклатура) | Частота приймання (Rx, мГц) | Частота передавання (Tx, мГц) |
RU368 | RU0 | 433.000 | 434.600 |
RU370 | RU1 | 433.025 | 434.625 |
RU372 | RU2 | 433.050 | 434.650 |
RU374 | RU3 | 433.075 | 434.675 |
RU376 | RU4 | 433.100 | 434.700 |
RU378 | RU5 | 433.125 | 434.725 |
RU380 | RU6 | 433.150 | 434.750 |
RU382 | RU7 | 433.175 | 434.775 |
RU384 | RU8 | 433.200 | 434.800 |
RU386 | RU9 | 433.225 | 434.825 |
RU388 | RU10 | 433.250 | 434.850 |
RU390 | RU11 | 433.275 | 434.875 |
RU392 | RU12 | 433.300 | 434.900 |
RU394 | RU13 | 433.325 | 434.925 |
RU396 | RU14 | 433.350 | 434.950 |
RU398 | RU15 | 433.375 | 434.975 |
Радіоканали ретрансляторів аматорського радіозв’язку в діапазоні 435 МГц
(рознесення частот приймання та передавання – 7,6 МГц)
Номер каналу (актуальна номенклатура) | Номер каналу (застаріла номенклатура) | Частота приймання (Rx, мГц) | Частота передавання (Tx, мГц) |
RU692 | R70 | 431.050 | 438.650 |
RU694 | R71 | 431.075 | 438.675 |
RU696 | R72 | 431.100 | 438.700 |
RU698 | R73 | 431.125 | 438.725 |
RU700 | R74 | 431.150 | 438.750 |
RU702 | R75 | 431.175 | 438.775 |
RU704 | R76 | 431.200 | 438.800 |
RU706 | R77 | 431.225 | 438.825 |
RU708 | R78 | 431.250 | 438.850 |
RU710 | R79 | 431.275 | 438.875 |
RU712 | R80 | 431.300 | 438.900 |
RU714 | R81 | 431.325 | 438.925 |
RU716 | R82 | 431.350 | 438.950 |
RU718 | R83 | 431.375 | 438.975 |
RU720 | R84 | 431.400 | 439.000 |
RU722 | R85 | 431.425 | 439.025 |
RU724 | R86 | 431.450 | 439.050 |
RU726 | R87 | 431.475 | 439.075 |
RU728 | R88 | 431.500 | 439.100 |
RU730 | R89 | 431.525 | 439.125 |
RU732 | R90 | 431.550 | 439.150 |
RU734 | R91 | 431.575 | 439.175 |
RU736 | R92 | 431.600 | 439.200 |
RU738 | R93 | 431.625 | 439.225 |
RU740 | R94 | 431.650 | 439.250 |
RU742 | R95 | 431.675 | 439.275 |
RU744 | R96 | 431.700 | 439.300 |
RU746 | R97 | 431.725 | 439.325 |
RU748 | R98 | 431.750 | 439.350 |
RU750 | R99 | 431.775 | 439.375 |
RU752 | R100 | 431.800 | 439.400 |
Часто репітери – це місце найбільшої активності місцевих радіоаматорів. Про причини я вже говорив вище. Але окрім сканування частот з таблиць вище, також варто приділити увагу таблиці 4 з того ж шістнадцятого додатка до Регламенту, де кожній області нашої країни виділені основні та другорядні канали, що наведені в таблиці нижче.
Задля переведення каналів в частоти можна використовувати попередні таблиці.
Розподіл основних та другорядних каналів діапазону 145 МГц по території України
Ідентифікатор | Область | Основний канал | Другорядні канали |
A | Сумська область | RV56 | RV50, RV54, RV58, RV60 |
B | Тернопільська область | RV62 | RV48, RV54, RV60 |
C | Черкаська область | RV60 | RV54, RV58, RV62 |
D | Закарпатська область | RV54 | RV48, RV50, RV56, RV58, RV60, RV62 |
E | Дніпропетровська область | RV58 | RV52, RV54, RV60 |
F | Одеська область | RV60 | RV48, RV50, RV54, RV58, RV62 |
G | Херсонська область | RV62 | RV52, RV54, RV60 |
H | Полтавська область | RV52 | RV48, RV50, RV52 |
I | Донецька область | RV54 | RV50, RV56, RV58, RV62 |
J | Автономна Республіка Крим | RV50 | RV48, RV52, RV54, RV56, RV58, RV60 |
K | Рівненська область | RV60 | RV50, RV56, RV58 |
L | Харківська область | RV62 | RV50, RV54, RV60 |
M | Луганська область | RV48 | RV50, RV52, RV56, RV58, RV60 |
N | Вінницька область | RV48 | RV50, RV56, RV60 |
P | Волинська область | RV48 | RV50, RV58, RV62 |
Q | Запорізька область | RV48 | RV50, RV52, RV56, RV60 |
R | Чернігівська область | RV62 | RV48, RV54, RV58, RV60 |
S | Івано-Франківська область | RV54 | RV50, RV56, RV60 |
T | Хмельницька область | RV52 | RV50, RV56, RV62 |
U | Київська область | RV54 | RV50, RV52, RV56, RV58 |
V | Кіровоградська область | RV50 | RV48, RV54, RV62 |
W | Львівська область | RV56 | RV52, RV58, RV60 |
X | Житомирська область | RV62 | RV50, RV54, RV58 |
Y | Чернівецька область | RV58 | RV48, RV50, RV60 |
Z | Миколаївська область | RV56 | RV48, RV52, RV54 |
Якщо на вказаних в Регламенті каналах та частотах ви не виявили жодної активності, можете також звернути увагу на базу аматорських репітерів України, за підтримку якої варто дякувати UR5NBC. У світових масштабах можете також випробувати вдачу з Android-застосунком RFinder – світовим агрегатором інформації про репітери. Застосунок не безоплатний, проте 30 днів тестового періоду вам вистачить аби дізнатися про області, які вас цікавлять найбільше. Також існує застосунок HamReps з можливістю вибору країни та перегляду попередньо завантажених даних в офлайн режимі.
В цій публікації ми вже з’ясували що таке репітер, навіщо вони використовуються, як знайти репітер поблизу та як налаштуватися на роботу із ним. Це базові питання, що пов’язані з репітерами, але думаю цього буде достатньо задля самостійного підключення з метою прослуховування місцевого аматорського ефіру.
Зі свого досвіду можу зазначити, що репітери – це потужний інструмент на випадок надзвичайних обставин, оскільки навіть при наявності портативної радіостанції малої потужності вони дозволять вам слідкувати за подіями в масштабах області, а у випадку необхідності передавати сигнали в масштабах кількох областей. Так при прослуховуванні місцевого репітера я був свідком діалогу операторів, що знаходилися на відстані 600 кілометрів один від одного. При цьому, за словами одного з них, його радіостанція працювала із вихідною потужністю всього в 1 Вт, а решта забезпечувалася роботою репітерів. Вражає, чи не так? От нехай це стане для вас ще одним приводом зареєструвати свою радіостанцію та пройти процедуру отримання дозволу на користування аматорською радіостанцією.
Залишити відповідь