Екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів

Екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів – зведення ключових понять та знань про радіоелектроніку, які радіоаматори мають опанувати для присвоєння цієї категорії.

Окрім опанування Регламенту аматорського радіозв’язку України, про який ми вже писали раніше, задля завершення процедури отримання сертифікату радіоаматора вам також знадобиться опанувати додаткові теми, з яких складається екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів.

Ця екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів знаходиться у третьому додатку до Регламенту аматорського радіозв’язку України. В неї включені питання, рекомендовані звітом ERC Report 32 від CEPT, завдяки чому рівень знань вітчизняних радіоаматорів відповідає рівню їх європейських колег.

Аби не просто скопіювати третє доповнення Регламенту аматорського радіозв’язку України, і не розписувати детальні відповіді на кожне з питань, що суттєво збільшило б обсяг цієї публікації, я доповню екзаменаційну програму 3 категорії радіоаматорів посиланнями на корисні джерела, де можна знайти відповіді на деякі з питань. Сподіваюся, що це полегшить та прискорить вам підготовку до співбесіди на отримання сертифіката.

Оскільки радіоаматорство тісно пов’язане з часами, коли радіостанції збирали власноруч, то в програмі присутні питання, пов’язані з радіоелектронікою та схемотехнікою. Ймовірніше ваша станція буде зібрана на заводі, проте ця тематика лише розширить ваші знання про внутрішні процеси радіостанцій.

Також відмічу, що володіння всією екзаменаційною програмою 3 категорії радіоаматорів для отримання сертифікату здебільшого не вимагається. Ви претендуватимете на звання аматора-новичка, тому ви просто не можете мати досвіду з усіма аспектами радіозв’язку, що входять до програми. З цієї причини знати її ви маєте не стільки на вході, скільки на виході перед отриманням вищих категорій. Тому екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів слугує базою й надалі розширюється додатковою теорією та тестами на знання азбуки Морзе.

Технічний зміст

Розділ 1. Теорія електрики, електромагнітного поля та радіозв’язку

1.1. Провідність:

1.2. Джерела (електрики):

батарея та мережа живлення.

1.3. Радіохвилі:

радіохвилі як електромагнітні хвилі;
швидкість розповсюдження та її зв’язок із частотою й довжиною хвилі;
поляризація;
частота;
одиниця виміру: Герц.

1.4. Звукові й цифрові сигнали:

звукові сигнали;
цифрові сигнали.

1.5. Модульовані сигнали (переваги й недоліки):

амплітудної модуляції (Amplitude Modulation – AM);
модуляції однієї бічної смуги частот (Single Side Band – SSB);
частотної модуляції (Frequency Modulation – FM);
несуча, бічні смуги та ширина смуги частот.

1.6. Потужність:

Розділ 2. Компоненти

2.1. Резистор:

опір;
одиниця виміру: Ом;
розсіювана потужність;
кольоровий код;
послідовні й паралельні з’єднання резисторів.

2.2. Конденсатор:

ємність;
одиниця виміру: Фарад;
використання конденсаторів постійної ємності та конденсаторів змінної ємності: повітряний, зі слюди, пластмасовий, керамічний та електролітичний;
паралельне з’єднання конденсаторів.

2.3. Котушка індуктивності:

одиниця виміру: Генрі.

2.4. Призначення та застосування перетворювачів:

перетворювачі (застосування).

2.5. Діод:

2.6. Транзистор:

знати, що транзистор може використовуватися як підсилювач або генератор.

2.7. Резонансні контури:

функції послідовних і паралельних резонансних контурів.

Розділ 3. Схеми

3.1 Фільтри

призначення фільтрів (нижніх частот, верхніх частот, смугових і смугових режекторних фільтрів та їх застосування).

Розділ 4. Приймачі

4.1. Типи:

4.2. Блок-схеми:

CW-приймач (A1A);
AM-приймач (A3E);
SSB-приймач (J3E);
FM-приймач (F3E).

4.3. Призначення та робота таких етапів (тільки трактування блок-схем):

підсилювач ВЧ;
генератор (постійний та змінний);
змішувач;
підсилювач ПЧ;
детектор;
генератор частоти биття (BFO);
підсилювач НЧ;
джерело живлення;
подавлювач шумів (тільки призначення).

Розділ 5. Передавачі

5.1. Блок-схеми:

CW-передавач (A1A);
SSB-передавач (J3E);
FM-передавач (F3E).

5.2. Призначення та робота таких етапів (тільки трактування блок-схем):

генератор (на кварцовому кристалі і такий, що перестроюється (VFO));
буферний каскад;
збуджувач;
помножувач частоти;
підсилювач потужності;
вихідний фільтр (П-образний);
частотний модулятор;
SSB-модулятор;
джерело живлення.

5.3. Характеристики передавачів (простий опис):

стабільність частоти;
ширина смуги частот;
бічні смуги випромінювання;
вихідна потужність;
паразитні випромінювання і гармоніки.

Розділ 6. Антени та лінії передач

6.1. Типи антен (тільки фізична конструкція, характеристики направленності та поляризація):

напівхвильова антена з центральним живленням;
антена з кінцевим живленням;
чвертьхвильова вертикальна антена типу “ground plane”;
антена з пасивними елементами типу “Yagi”;
потужність випромінювання (ефективна випромінювальна потужність ERP, ефективна ізотропно-випромінювальна потужність EIRP).

6.2. Способи живлення антени:

коаксіальний кабель і двопроводова лінія передачі (переваги та недоліки, конструкція та використання).

6.3. Узгодження

блоки настроювання антени (тільки призначення).

Розділ 7. Частотний спектр і розповсюдження (тільки простий опис):

іоносферні шари;
плив іоносферних шарів на розповсюдження КХ;
завмирання;
тропосфера;
вплив погодних умов на розповсюдження ДВЧ (VHF) / УВЧ (UHF);
цикл сонячних плям і його вплив на радіозв’язок;
КХ (HF), ДВЧ (VHF), УВЧ (UHF) діапазони частот;
взаємозв’язок між частотою й довжиною хвилі.

Розділ 8. Виміри

8.1. Проведення вимірів:

постійної й змінної напруги;
постійного і змінного струму;
опору;
потужності постійного струму та радіочастотної потужності;
частоти.

8.2. Вимірювальні прилади (проведення вимірів з використанням):

багатодіапазонного вимірювального пристрою (цифрового і аналогового);
вимірювача коефіцієнта стоячої хвилі;
абсорбційного хвилеміра;
еквівалента штучного навантаження.

Розділ 9. Завади та завадостійкість

9.1. Завади в електронному устаткуванні:

завади корисним сигналам телебачення, передачам у метровому діапазоні та радіомовленню;
завади аудіосистемам.

9.2. Причина завад в електронному устаткуванні:

побічні випромінювання передавача (паразитне випромінювання, гармоніки);
небажаний вплив на устаткування (через вхід антени приймача, іншими шляхами (мережа живлення, гучномовець, з’єднувальні проводи)).

9.3. Заходи щодо запобігання і мінімізації завад:

фільтрація з боку радіоаматорської станції;
фільтрація на пристрої, що піддавалися впливу завад;
розв’язка;
екранування;
рознесення передавальних і телевізійних антен;
запобігання використанню антени з кінцевим живленням;
заземлення;
соціальні впливи (гарні стосунки із сусідами).

Розділ 10. Безпека

10.1. Людське тіло:

наслідки ураження електричним струмом;
запобіжні заходи від ураження електричним струмом.

10.2. Джерела живлення від мережі:

10.3. Небезпека:

високі напруги;
заряджені конденсатори.

10.4. Блискавка:

небезпека;
захист;
заземлення устаткування;

Національні й міжнародні правила експлуатації та процедури

Розділ 1. Фонетична абетка

Фонетична абетка

Розділ 2. Q-код

Q-код, Z-код

Розділ 3. Робочі абревіатури, які використовуються в радіоаматорській службі:

BK – від англ. “Brake”, сигнал, який використовується для переривання передачі
CQ – загальний виклик всім станціям
CW – телеграфна передача (незатихаючі коливання)
DE – від (використовується для відокремлення позивного сигналу станції, яку викликають, від позивного сигналу станції, яка викликає)
K – передавайте
MSG – повідомлення
PSE – будь ласка
R – прийнятий
RX – приймач
TX – передавач
UR – ваш

Розділ 4. Позивні сигнали:

розпізнавання аматорської станції;
для чого призначені позивні;
структура позивних;
національні префікси;

Національні й міжнародні норми, що стосуються радіоаматорської служби й радіоаматорської супутникової служби

Розділ 1. Регламент радіозв’язку МСЕ (ITU):

визначення радіоаматорської й радіоаматорської супутникової служб;
визначення радіоаматорської станції;
стаття 25;
статус радіоаматорської та радіоаматорської супутникової служб;
райони МСЕ (ITU) для радіозв’язку.

Розділ 2. Норми СЕРТ:

рекомендація ECC (05) 06;
тимчасове використання радіоаматорських станцій у країнах – членах СЕРТ;
тимчасове використання радіоаматорських станцій у країнах, що не є членами СЕРТ, які беруть участь у системі надання дозвільних документів СЕРТ радіоаматорів-початківців.

Розділ 3. Положення національних законів, регламенту та умови дозвільних документів СЕРТ:

національні закони;
положення регламенту та умови дозвільних документів СЕРТ;
демонстрація знань щодо занесення даних до журналу;
ведення апаратного журналу;
призначення апаратного журналу;
реєстрація даних в апаратному журналі.

Екзаменаційна програма 3 категорії радіоаматорів, наведена вище, доволі широка. Але хай навіть це не буде для вас приводом аби не отримати сертифікат, оскільки більша частина цих знань знадобиться вам при подальшій роботі в ефірі. Після проходження процедури отримання сертифікату третьої категорії в вас ще буде достатньо часу аби опанувати ці знання та спробувати їх на практиці. Згодом ці знання стануть базою для можливого підвищення категорії радіолюбителя.