Концепція 5W комунікації

Концепція 5W комунікації – проста мнемонічна техніка, що дозволяє запам’ятати основні частини аварійного повідомлення чи запиту про допомогу.

Я думаю, що з наших статей про “START“, “STOP“, “THREAT“, COLDER, 5C виживання чи 5W укриття ви вже зрозуміли, що ми полюбляємо прості техніки для запам’ятовування складних речей. Є відповідна техніка і для аварійного зв’язку.

Аби ваш аварійний сеанс зв’язку був успішним, а отримувач прийняв максимально детальну інформацію про ситуацію, запити про допомогу, відповідно до концепції 5W комунікації, мають містити наступні п’ять розділів:

• Who (хто?) – інформація про того, хто виходить в ефір: радіоаматорський позивний (якщо він у вас є), позивний групи, назначений при виході на туристичний маршрут, позивний повітряного судна\рейса, назва морського судна тощо. Ця інформація необхідна аби знати як до вас звертатися задля адресної комунікації на загальних частотах.
• What (що?) – короткий опис вашої ситуації, статусу, а також проблем, з якими ви стикнулися: злам, несправності, отримані травми\ушкодження, необхідні припаси та спорядження. Ця інформація використовується задля аналізу вашої ситуації, визначення пріоритету, залучення необхідних спеціалістів, відповідного спорядження тощо.
• When (коли?) – у більшості випадків точкою хронологічного відліку буде ваш вихід в ефір. Якщо з якоїсь причини (знаходження поза зоною покриття, несправності комунікаційного обладнання тощо) ви не змогли повідомити про ситуацію одразу – обов’язково повідомте про це. Ваші кореспонденти мають усвідомлювати, що ситуація відбулася раніше і до моменту виходу в ефір минув визначений проміжок часу. Це дасть рятувальникам розуміння про можливі ускладнення, а також своєчасність надання допомоги.
• Where (де?) – ваше розміщення, координати чи інша інформація, яка дозволить звузити площу пошуку. Сюди належать маршрут і час руху з останньої відомої точки, орієнтири, висота над рівнем моря, положення відносно сонця і т.д.
• Weather (погода?) – стан погоди в точці вашого перебування, а також прогноз на найближчий час, застереження про негоду, що насувається тощо. Ця інформація дозволить рятувальникам краще підготуватися перед виходом, а також взяти з собою відповідне обладнання: тенти, намети, газові пальники тощо.

Тепер, коли ми висвітили основні розділи аварійного повідомлення, поговоримо про їх порядок. В списку вище він лінійний і починається з позивного, що підпорядковується загальним правилам ведення радіопереговорів. На справді ж він не є критичною інформацією, що може вплинути на ваш порятунок.

Так пошуково-рятувальним загонам по всьому світу часто доводиться отримувати повідомлення наступного формату: “Це Вася, ми група в такого-то міста, нас шестеро, потрапили під зсув каміння, двох зачепило каменями …”. Як бачите, ні ім’я, ні місто, ні склад групи, ні механізм ушкодження, які встигли отримати на станції контрольно-рятувальної служби, ніяк не допомагають її співробітникам адекватно відреагувати на ситуацію, що склалася. Навіть точка, куди варто відправити групу задля подальшого з’ясування обставин, наразі невідома.

Користуючись концепцією 5W комунікації, та рекомендаціями вище, таке повідомлення варто було структурувати наступним чином: “Маршрут такий-то, висота така-то, двоє потерпілих: один з вивихом гомілки, другий з забоями ноги”. Навіть якщо це весь обсяг повідомлення, який встигла почути контрольно-рятувальна служба, їм уже відомо куди рухатися, і що їх очікуватиме на місці. Знаючи назви маршрутів, та орієнтовну висоту, маючи топографічну мапу, доволі легко визначити територію пошуків. Передбачаючи найгірший варіант розвитку подій, вивих гомілки свідчитиме про неможливість потерпілого самостійно спуститися вниз, відповідно групі знадобляться ноші, а її кількість доведеться збільшити задля транспортування потерпілого по складному рельєфу.

Чим менше рятувальникам доведеться додумувати та догадуватись – тим швидше вони вас знайдуть, і тим краще вони зможуть підготуватися до надання відповідної допомоги. Тож допоможіть їм надати допомогу вам.

Також враховуйте, що при налагодженні зв’язку на далекі відстані, та в умовах складного рельєфу, задля підвищення шансів бути почутим дуже не бажано користуватися DCS та CTSS тонами. Намагайтеся працювати на “чистій” частоті з мінімальними значеннями пригнічувача шумів. В такому випадку ви зможете почути найвіддаленіші і ледь розрізнювані виклики, які інакше б просто “відрізав” би пригнічувач перешкод.

Для прикладу, в радіостанції Baofeng UV-5R, за ступінь пригнічення шумів відповідає пункт меню “00 – SQL”, а DCS та CTSS можна вимкнути пунктами меню “10 – R-DCS”\ “12 – T-DCS” і “11 – R-CTCS”\”13 – T-CTCS” відповідно. З детальним оглядом та технічними можливостями цієї радіостанції детальніше можна дізнатися в нашому огляді.

Бажаю аби вам ніколи не довелося відправляти аварійні запити про допомогу. Якщо ж така необхідність у вас все-таки виникне – концепція 5W комунікації дозволить вам ефективно передати критичну інформацію пошуково-рятувальним службам.