Багаття в вогкому лісі – це наступний після пошуків дров крок, що ускладнюється підвищенням рівня опадів та вологи.
В попередній публікації ми шукали сухіші дрова в вогкому лісі. Сьогодні розглянемо як підвищити шанси на успіх в розведенні багаття в вогкому лісі, використовуючи знайдені нами дрова. Для цього нам доведеться виконати ряд підготовчих кроків.
Перше – примиріться з тим фактом, що більшість знайдених вами дров все-одно матимуть підвищений рівень вологості. Тому вам доведеться використовувати деревину, що знаходиться в осерді гілок. Кору та зовнішні кільця вам доведеться видаляти за допомогою сокири чи ножа. Це займе певний час, проте забезпечить вас максимально сухою деревиною й підвищить шанси займання вашого багаття.
Як трут бажано використати заготовлені заздалегідь засоби: ватні диски просякнуті вазеліном, гуму від велосипедних камер, сухий спирт, заготовлений смоляк тощо. Адже шанси знайти сухий трут природного походження в вогкому лісі доволі низькі, а час та зусилля з його використанням скоріше не виправдаються. Як розпал, замість трави та дрібних гілочок краще згадати про пір’яні палички, що видобуваються з осердя більших гілок та колод.
Друге – не викидайте видалені кору та деревину з зовнішніх кілець. Вони знадобляться вам трохи згодом. Розпал багаття в вогкому лісі дасть вам початкове полум’я, жару та температури якого згодом буде достатньо задля випарювання надлишкової вологи з мокрої деревини. Тож замість викидати мокрі фрагменти й шукати нові дрова розкладіть їх довкола багаття, аби вони сохли. Через певний час ви зможете додавати висохлі фрагменти в багаття як паливо.
Окрім зібраних трута, розпалу та палива задля розведення багаття в вогкому лісі нам знадобляться ще п’ять-шість прямих гілочок однакової довжини.
Всі ці гілочки доведеться заточити з одного боку за допомогою сокири чи ножа. Під час рясних опадів ґрунт доволі м’який і теоретично можна обійтися без загострювання, проте з ним надійніше.
Встроміть гілочки в ґрунт загостреними кінцями донизу, формуючи коло невеликого діаметра. Намагайтеся розташовувати ці вертикальні гілочки приблизно на однаковій відстані одна від одної, аби вони ділили коло на рівномірні сегменти. також не варто розташовувати їх занадто щільно, аби не блокувати вільне проходження повітря між ними.
Розламайте та підготуйте знайдений розпал та паливо. Заповніть ним простір міг вертикальними гілочками. Не ущільнюйте занадто, аби в вашій імпровізованій турбопічці постійно підтримувався рух повітря в напрямку знизу-вгору. Також не забувайте про підтримку балансу трикутника вогню.
В основі вашої колони з розпалу та палива розмістіть обраний трут. На фото вище це фрагменти берести. Через високий вміст смол вона лишається сухою навіть при сильному дощі. Не даремно кажуть, що якщо є береста – буде й вогонь. Якщо вам не вдалося знайти бересту, можна використати фрагменти чагарників та лишайників, кори та шишок, тріску з гілок дерев, що знаходяться у вогкому та вологому ярусах лісу. Що це за яруси можна дізнатися в нашій попередній публікації.
Після вкладання трута лишається тільки запалити його з використанням наявного засобу запалювання: сірників, запальнички, кресала тощо.
Будьте готові до того, що на початкових етапах горіння ваше багаття в вогкому лісі генеруватиме велику кількість диму білого кольору. Це абсолютно нормальне явище, тому що деревина надто волога. Разом з цим білим димом з неї виходить надлишкова вода.
Після запалювання трута і розпалу, вогонь здійматиметься вгору, просушуючи деревину. Вона своєю чергою буде сохнути й опускатися вниз, підживлюючи полум’я та жар.
Через якийсь час висхідний потік гарячого повітря, що проходитиме крізь ваше багаття, випарить вологу з верхньої частини розпалу і палива, а кількість білого диму суттєво знизиться.
Ще трохи згодом, якщо ви не додаватимете свіжі порції палива, дим зникне взагалі. На цей момент всю надлишкову вологу вже буде випарено з початкової порції палива, а ви отримаєте надійне джерело високої температури та жару вашого багаття.
Також не варто боятися того факту, що вертикальні гілки, які ви забивали в ґрунт, в якийсь момент теж займуться, прогорять та обваляться. На цьому етапі вони вже виконали свою функцію утримання розпалу для його просушування, і можуть сміливо потрапляти в вогонь. Так вони перетворяться на більші елементи палива, що залишать жаринки задля підтримання температури вашого багаття.
Схоже до “Фінської свічки”, вертикальні кілки вашої турбопічки, можна використовувати для встановлення горняток, фляг, скород чи котлів невеликих розмірів. Тільки подбайте, щоб для таких випадків ваші кілки мали однакову довжину. Інакше посуд може нахилитися чи перекинутися в самих невідповідний момент. Верхній край цих кілків бажано обрізати після їх встановлення – так ви зможете впевнитися у їх рівності, й виконати все за один прохід пилки над усіма кілками одночасно.
Після прогорання початкової закладки палива у вас сформується термальне ядро вашого майбутнього багаття. На жар від цієї закладки вже можна буде докладати колоди більшого діаметра чи з вищим вмістом вологи. Також на даному етапі вам знадобляться фрагменти кори та деревина зовнішніх кілець, які ми відкладали на початку. Термальному ядру зараз вже вистачить температури аби сушити та запалювати їх. Ще через якийсь час ви вже зможете докласти в це багаття зовсім мокрі дрова, знайдені на поверхні землі. Але слідкуйте аби термальне ядро стрімко не втрачало своєї температури. Для цього подбайте про його захист від вітру, опадів та поступово додавайте мокрі дрова.
Така турбопічка за принципом роботи нагадує металеві пічки для спалювання хмизу, й дозволить вам успішно розвести багаття в вогкому лісі. Поверх жару від такого багаття надалі можна викладати будь-яку конфігурацію багаття залежно від ваших потреб і вподобань.
Залишити відповідь