Дрова в вогкому лісі

Сьогодні розглянемо як знайти дрова в вогкому лісі, що стає актуальним завданням при підвищенні рівня опадів та вологи.

Головним фактором, що впливатиме на розведення багаття у вогкому лісі, буде якість зібраних вами дров. Чим сухішими опиняться ваші трут, розпал та паливо – тим вищі ваші шанси на успіх. Але де знайти сухі дрова в вогкому лісі, що промок від недавніх опадів, чи стоїть в снігу по коліно висотою?

Хоч раз в житті ви мали чути поняття “ярусності лісу“, і сьогодні воно прийде нам на допомогу. Цим поняттям зазвичай описують неоднорідність вертикальної структури лісу, й відмінності між різними видами рослин, що її утворюють. Класифікацій, що поділяють ліс на яруси декілька. Одні кажуть, що їх чотири: деревостій, чагарники, трави, мохи та лишайники. Інші розширюють кількість ярусів, включаючи до них ще напівчагарники, живий ґрунтовий покрив, мертвий ґрунтовий покрив, ризосферу тощо. Такі яруси, та їх кількість цікаві переважно ботанікам.

Коли ж ми шукаємо дрова в вогкому лісі нас цікавитимуть лише три яруси, що виділяються на основі кількості вологи, яка в них затримується.

На формування цих ярусів впливають гравітація, опади та циркуляція повітря. Опади під дією сили тяжіння направлені донизу. Тому на рівні листя затримуватися їх буде мінімум, а от на поверхні ґрунту їх концентрація буде максимальною. Рівень листяних крон отримує більше сонячного проміння, ніж рослини під ними. Вітер інтенсивніше рухає повітряні маси у кронах ніж на поверхні ґрунту. Тому там, де опадів й роси менше, а сонця та вітру більше – там деревина сохнутиме скоріше.

Аби не запам’ятовувати всі ці цифри та умовні назви ярусів з таблиці вище, можна полегшити собі завдання пошуку розпалу та палива в вогкому лісі відміряючи яруси за допомогою свого тіла.

Все, що знаходиться нижче рівня вашого коліна (близько пів метра над поверхнею) – це мокра деревина, і вона непридатна для використання в ролі розпалу в вогкому лісі. Нею можна буде скористатися пізніше, коли температури горіння вашого багаття вже вистачатиме для випарювання вологи. Проте на ранніх етапах вона вам не цікава.

Деревина на цьому рівні сохнутиме найдовше, а загальний час цього процесу сильно залежатиме ще й від товщини самої деревини. В таблиці нижче можна побачити орієнтовний час самостійного висихання деревини, що знаходиться в ярусі мокрого лісу.

Замість шукати деревину нижче рівня коліна, краще сфокусуватися на висоті від коліна до плеча (0,5 – 1,5 метра) – це вогкий ліс. Деревина в ньому, хоч і вміщатиме багато вологи, але її рівень буде суттєво нижчим в порівнянні з мокрим лісом. Тут вищий рівень циркуляції повітря, тож деревина сохне швидше. Також деревина в цьому ярусі здебільшого просякнута вологою на меншу глибину, адже опади просто стікають по корі донизу й довго не затримуються.

На цьому ярусі часто можна знайти гілки повалених дерев (фото вище), або цілі нагромадження вітровальної деревини (фото нижче). Особлива удача – гілки, та їх фрагменти, що направлені вертикально вгору. З них найшвидше стікають опади, а кора доволі швидко висихає під дією повітряних потоків.

Але найсухіша деревина знаходиться на рівні вище вашого плеча (близько 1,5 метри від ґрунту). Це ярус вологого лісу. Тут найбільше надходження повітряних мас, і сонце сюди потрапляє частіше. Також волога від ґрунту в вигляді роси чи ранкового туману рідко підіймається на цей рівень, а потрапляє сюди переважно разом з дощами.

Найкращі дрова в вогкому лісі – це сухостійні мертві дерева. Від опадів у них промокають лише кора та зовнішні кільця, а глибші кільця так і лишаються сухими. Проте, аби звалити такі стовбури вам доведеться витратити багато часу та зусиль, а ще треба мати відповідний інструмент. Тому є сенс дещо стримувати свої апетити.

Замість валити весь стовбур, краще зверніть увагу на окремі гілки в кронах листяних та хвойних дерев. При рості дерева його крона здіймається вгору, тож нижні гілки втрачають свою роль у фотосинтезі. Дерево перенаправляє соки та поживні речовини на більш пріоритетні ділянки крони. Далі вони сохнуть й відпадають під дією вітру та опадів, або так і лишаються на стовбурі. Як ви вже зрозуміли, це – суха деревина, лиш зовнішні шари якої промокають під час опадів.

І якщо найсухіша деревина знаходиться не внизу, де її легко можна зібрати, а вгорі, то як до неї дістатися? З цим завданням вам допоможуть впоратися способи, описані нижче.

Збивання

Всі ми хоч раз в житті збивали плоди з фруктових дерев, тому ви вже зрозуміли про що мова. Просто візьміть гілку довжиною приблизно з ваше передпліччя й кидайте нею в сухі гілки на стовбурах дерев. Особливо доречно застосовувати цей спосіб з гілками хвойних дерев. Їх гілки часто самостійно відпадають під дією куди менших сил: вітру чи похитування дерева. Тож ваша гілка просто прискорить цей природний процес.

Стягування

Для більших гілок, які не вдається збити, є сенс застосувати стягування. Якщо при вас опинився довгий відріз мотузки, вам лишиться знайти невеличкий фрагмент гілки та зав’язати кінець мотузки на ньому, як показано на фото вище.

Після цього перекиньте ваш імпровізований снаряд через гілку, яку ви намагаєтесь стягнути. Розраховуйте довжину мотузки так, щоб гілка після кидка могла впасти на поверхню землі. Інакше існує доволі високий ризик того, що мотузка перекрутиться довкола гілки кілька разів. Якщо така гілка не відпаде після стягування, то повернути мотузку вам буде вкрай важко.

Після того як ваш метальний вантаж вдарився об поверхню землі, підведіть його і зав’яжіть довкола нього вузол “Стремено”, що забезпечить вас комфортним руків’ям для стягування гілок з дерева.

Вам залишиться лише потягнути за це руків’я й здобути бажані дрова для багаття. Намагайтеся перекидати мотузку через гілки якомога далі від стовбура, що забезпечить вам ефективніший важіль під час стягування. За потреби можна рухати мотузку вздовж гілки, поперемінно тягнучи за обидва її кінці.

Спилювання

Якщо при вас опинилася туристична пилка, подібна до моєї Fiskars SW75 з фото вище, а розмаху рук та зросту вам не вистачає аби дотягнутися до потрібної гілки – не проблема. Візьміть пилку та невеликий відріз мотузки, відріжте пилкою довгу жердину й прив’яжіть пилку до її кінця мотузкою. Сухість самої жердини нас мало цікавить, адже в вогонь вона не потрапить, а от заготовити дрова в вогкому лісі допоможе.

В результаті ви отримаєте імпровізований садовий інструмент під назвою “сучкоріз”, яким зазвичай підрізаються нижні сухі гілки дерев.

Жердина слугуватиме вам подовженням рук, і допоможе відпиляти гілки в ярусі вологого лісу, до яких раніше ви не мали доступу.

Використовуючи описані способи, ви зможете заготовити відносно сухі дрова в вогкому лісі, навіть якщо кілька попередніх днів поспіль йшов рясний дощ. А от як краще скласти ці дрова задля підвищення шансів на отримання багаття в вогкому лісі я розповім у наступній статті.